ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА/АБО ЗВІЛЬНЮЮТЬ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА САМОВІЛЬНЕ ЗАЛИШЕННЯ ЧАСТИНИ АБО МІСЦЯ СЛУЖБИ

Анотація

У цій статті поставлено за мету дослідження юридичних обставин, за яких військовослужбовець може бути звільнений від кримінальної відповідальності за СЗЧ та обставин, що виключають кримінальну відповідальність за даний вид військових кримінальних правопорушень. Для досягнення задекларованої мети та отримання належних результатів, використано таку сукупність методів: аналіз нормативно-правових актів, системний метод, формально-логічний метод, метод тлумачення норм права, функціональний метод. Результати та висновки такої діяльності. Визначено, що СЗЧ посягає на порядок несення військової служби та негативно впливає на боєздатність ЗСУ та інших військових формувань, а також на обороноздатність держави загалом. Розмежовано дві групи обставин, що впливають на юридичну долю військовослужбовця, який вчинив СЗЧ – обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння та обставини, що звільняють від кримінальної відповідальності. Встановлено, що за наявності обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння, діяння хоча формально й містить ознаки злочину, проте не визнається злочинним, оскільки втрачає свою суспільну небезпечність та/або протиправність. Здійснено поділ цих обставин на ті, що виключають кримінальну ступінь суспільної небезпечності діяння, ті, що виключають кримінальну протиправність діяння, та ті, що виключають одночасно суспільну небезпечність і протиправність. До недоліків правового регулювання застосування норм, що виключають кримінальну відповідальність за СЗЧ, віднесено непряме застосування загальних норм кримінального законодавства до специфічних військових правопорушень та складність визначення втрати діянням суспільної небезпечності або його «легалізації» в умовах воєнного стану. Визначено, що механізм звільнення за СЗЧ базується на положеннях законодавства, які передбачають можливість звільнення військовослужбовця, який вперше вчинив таке діяння, за умови його добровільного з’явлення із зізнанням та повідомлення всіх обставин вчинення, а також відсутності умислу на повне ухилення від військової служби. Зазначено, що в практиці звільнення від кримінальної відповідальності в період воєнного стану можуть враховуватися такі обставини, як вчинення Серед недоліків правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності виділено розмитість критеріїв визначення умислу на повне ухилення від військової служби, що може призвести до суб’єктивізму в правозастосуванні. Запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання, включаючи створення детальних роз’яснень для правозастосовних органів, забезпечення єдності судової практики, проведення тренінгів для військових юристів, законодавче закріплення чітких критеріїв оцінки умислу та розвиток реабілітаційних програм для військовослужбовців.