ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ І ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА В КОНТЕКСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОСУДДЯ
Анотація
Метою статті є аналіз та оцінка професійних стандартів і етичних норм, що регламентують діяльність перекладача в рамках кримінального провадження, зокрема виявлення їх впливу на належну якість здійснення перекладачем своїх процесуальних функцій. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи, зокрема діалектичний метод, методи системного аналізу, теоретичного узагальнення й інші. Результати. На основі проведеного аналізу наявних нормативно-правових актів, практичних рекомендацій, сучасних тенденцій розвитку галузі прикладної лінгвістики, а також дослідження відповідних доктринальних джерел: – наведено перелік професійних стандартів діяльності перекладача в кримінальному провадженні; – проілюстровано відмінності в підходах до визначення етичних правил і рамок діяльності професійних перекладачів; – окреслено актуальні напрями реформування кваліфікаційних (сертифікаційних) вимог до професіональних перекладачів; – надано приклади порушень етичних норм і професійних стандартів перекладацької діяльності; – сформульовано деякі проблемні питання та ризики, що унеможливлюють належну реалізацію процесуальних функцій перекладача в кримінальному провадженні, та запропоновано шляхи вирішення таких проблем. Висновки. Професійні стандарти й етика перекладача, який залучається до будь-якої стадії кримінального процесу, несуть істотну важливість для гарантування дотримання прав і законних інтересів осіб. Такі вимоги повинні знаходити відображення в конкретних нормативно-правових документах, які встановлюватимуть зразок професійної поведінки для цілої галузі й будуть визнані на всій території держави. Поряд із цим важливою є імплементація найкращих практик стандартизації перекладацької діяльності держав – членів Європейського Союзу.
Посилання
2. Про стандартизацію : Закон України від 5 червня 2014 р. № 1315-VII. Голос України. 2014. № 124. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18#Text.
3. СТТУ АПУ 001-2000 : Стандарт асоціації перекладачів України «Кваліфікація та сертифікація перекладачів. Загальні вимоги» від 29 березня 2000 р., зареєстрований Українським науково-дослідним Інститутом стандартизації, сертифікації й інформатики за № 804/700002 27 квітня 2000 р. URL: https://uta.org.ua/15.htm.
4. СТТУ АПУ 002-2000 : Стандарт асоціації перекладачів України «Послуги з письмового та усного перекладу. Загальні правила й вимоги до надання послуг» від 29 березня 2000 р., зареєстрований Українським науково-дослідним Інститутом стандартизації, сертифікації й інформатики за № 804/700001 27 квітня 2000 р. URL: https://uta.org.ua/16.htm.
5. EN-15038:2006: European quality standard approved by the European Committee for Standardization (CEN) on 13th April 2006. URL: qualitystandard.bs.en-15038.com.
6. Ольховська А. С. Галузеві стандарти та роботодавці як визначники вимог до змісту фахової компетентності перекладача. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2017, № 112. С. 54.
7. Стратонов В. М. Проблемні питання щодо участі перекладача у кримінальній процесуальній діяльності. Актуальні проблеми публічного права. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової інтернет-конференції «Актуальні проблеми публічного права», присвяченої 120-річчю університету. 2018 р. С. 169.
8. Shlesinger M. Extending the Theory of Translation and Interpretation: Norms as a Case in Point. Target 1. № 3. 1989. С. 111–115.
9. Kalina S. Ethical challenges in different interpreting settings. MonTI Special 2015, № 2. С. 63–86.
10. Про право на усний та письмовий переклад у кримінальному провадженні : Директива Європейського Парламенту та Ради від 20 жовтня 2010 року № 2010/64/EU. OJ L 280, 2010 p. С. 1–7. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32010L0064.