PROFESSIONAL STANDARDS AND ETHICS OF INTERPRETERS IN THE CONTEXT OF CRIMINAL JUSTICE
Abstract
The purpose of the article is to analyze and evaluate the professional standards and ethical norms governingthe activities of an interpreter in criminal proceedings, in particular, to identify their impact on the properquality of the interpreter’s performance of his/her procedural functions.Methods. The methodological basis of the study is based on general scientific and special legal methods, inparticular, dialectical, systemic analysis, and theoretical generalization.Results. Based on the analysis of existing legal acts, practical recommendations, current trends inthe development of the field of applied linguistics, as well as the study of relevant doctrinal sources: – a list of professional standards for the activities of an interpreter in criminal proceedings is provided;– the differences in approaches to defining ethical rules and frameworks for professional translators areillustrated;– current directions of reforming the qualification (certification) requirements for professional translatorsare outlined;– specific examples of violations of ethical norms and professional standards of translation are provided;– сertain problematic issues and risks that make it impossible to properly implement the procedural functionsof an interpreter in criminal proceedings are formulated as well as ways to solve such problems are suggested.Conclusions. Professional standards and ethics of interpreters involved in any stage of criminal proceedingsare essential to ensure that the rights and legitimate interests of individuals are respected. Such requirementsshould be reflected in specific regulatory documents that will set a model of professional behavior for the entireindustry and be recognized throughout the country. At the same time, it is important to implement the bestpractices of standardizing translation activities of the European Union member states.
References
2. Про стандартизацію : Закон України від 5 червня 2014 р. № 1315-VII. Голос України. 2014. № 124. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18#Text.
3. СТТУ АПУ 001-2000 : Стандарт асоціації перекладачів України «Кваліфікація та сертифікація перекладачів. Загальні вимоги» від 29 березня 2000 р., зареєстрований Українським науково-дослідним Інститутом стандартизації, сертифікації й інформатики за № 804/700002 27 квітня 2000 р. URL: https://uta.org.ua/15.htm.
4. СТТУ АПУ 002-2000 : Стандарт асоціації перекладачів України «Послуги з письмового та усного перекладу. Загальні правила й вимоги до надання послуг» від 29 березня 2000 р., зареєстрований Українським науково-дослідним Інститутом стандартизації, сертифікації й інформатики за № 804/700001 27 квітня 2000 р. URL: https://uta.org.ua/16.htm.
5. EN-15038:2006: European quality standard approved by the European Committee for Standardization (CEN) on 13th April 2006. URL: qualitystandard.bs.en-15038.com.
6. Ольховська А. С. Галузеві стандарти та роботодавці як визначники вимог до змісту фахової компетентності перекладача. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2017, № 112. С. 54.
7. Стратонов В. М. Проблемні питання щодо участі перекладача у кримінальній процесуальній діяльності. Актуальні проблеми публічного права. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової інтернет-конференції «Актуальні проблеми публічного права», присвяченої 120-річчю університету. 2018 р. С. 169.
8. Shlesinger M. Extending the Theory of Translation and Interpretation: Norms as a Case in Point. Target 1. № 3. 1989. С. 111–115.
9. Kalina S. Ethical challenges in different interpreting settings. MonTI Special 2015, № 2. С. 63–86.
10. Про право на усний та письмовий переклад у кримінальному провадженні : Директива Європейського Парламенту та Ради від 20 жовтня 2010 року № 2010/64/EU. OJ L 280, 2010 p. С. 1–7. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32010L0064.