СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НЕВИКОНАННЯМ РІШЕНЬ СУДУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Ключові слова:
злочин, покарання, склад злочину, суб’єкт злочину, правосуддя, правосвідомість, рішення суду, невиконання
Анотація
У статті на підставі вивчення доктринальних джерел, судової практики, зокрема рішень Європейського суду з прав людини, визначено особливості суб’єкта злочинів, пов’язаних із невиконанням рішень суду у кримінальному провадженні (ст. ст. 382, 389, 3891, 390 та 3901 КК України).
Посилання
1. Беспрецедентное решение ЕСПЧ. Суд в Страсбурге одним махом удовлетворил 12 тысяч исков украинцев к государству. URL: https://strana.ua/news/98414-espch-priznal-nevypolnenie-sudebnykh-reshenij-v-ukraine-sistemnoj-problemoj.html.
2. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Відкрита для підпису в Стамбулі (Туреччина) 11 травня 2011 р. та пояснювальна доповідь. К.: Видавництво «К.І.С.», 2011. 196 с.
3. Іван Ліщина: проблема невиконання судових рішень ставить під сумнів всю судову реформу і гарантії верховенства права в Україні. URL: https://minjust.gov.ua/news/ ministry/ivan-lischina-problema-nevikonannya-sudovih-rishen-stavit-pid-sumniv-vsyu-sudovu-reformu-i-garantii-verhovenstva-prava-v-ukraini.
4. Алфьоров С.М. Дискусійні положення щодо суб’єкта злочину за чинним кримінальним законом. Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2010. № 1. С. 139–143.
5. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологіч¬ної науки. 424 с.
6. Витязь М.І. Чи запрацює стаття 3891 КК України в частині угоди про визнання винуватості? Юридична Україна. 2014. № 8. С. 89–94.
7. Плашовецький О.А. Поняття віку особи та його диференціація в кримінальному праві. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2013. Вип. 10. С. 389–392.
8. Бурдін В.М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження): монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. 780 с.
9. Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: монографія / Передм. д. ю .н., проф. Ю.М. Антоняна. Дніпропетровськ.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008. 180 с.
10. Кубрак Р.М. Соціально-демографічний профіль засуджених осіб із психічними відхиленнями в межах осудності та обмеженої осудності, які відбувають покарання в установах виконання покарань. Jurnalul juridic national: teorie si practica: Publicație științifico-practică de drept. 2017. № 4 (29). С. 130–135.
11. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчиненні у стані сп’яніння: монографія. К.: Атіка, 2005. 160 с.
12. Бараненко Д.В. Спеціальний суб’єкт злочину: кримінально-правовий аналіз: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2009. 16 с.
13. Ященко С.О. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 389-1 КК України. Науковий Вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. 2015. № 35. Т. 3. С. 117–122.
2. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Відкрита для підпису в Стамбулі (Туреччина) 11 травня 2011 р. та пояснювальна доповідь. К.: Видавництво «К.І.С.», 2011. 196 с.
3. Іван Ліщина: проблема невиконання судових рішень ставить під сумнів всю судову реформу і гарантії верховенства права в Україні. URL: https://minjust.gov.ua/news/ ministry/ivan-lischina-problema-nevikonannya-sudovih-rishen-stavit-pid-sumniv-vsyu-sudovu-reformu-i-garantii-verhovenstva-prava-v-ukraini.
4. Алфьоров С.М. Дискусійні положення щодо суб’єкта злочину за чинним кримінальним законом. Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2010. № 1. С. 139–143.
5. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологіч¬ної науки. 424 с.
6. Витязь М.І. Чи запрацює стаття 3891 КК України в частині угоди про визнання винуватості? Юридична Україна. 2014. № 8. С. 89–94.
7. Плашовецький О.А. Поняття віку особи та його диференціація в кримінальному праві. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2013. Вип. 10. С. 389–392.
8. Бурдін В.М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження): монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. 780 с.
9. Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: монографія / Передм. д. ю .н., проф. Ю.М. Антоняна. Дніпропетровськ.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008. 180 с.
10. Кубрак Р.М. Соціально-демографічний профіль засуджених осіб із психічними відхиленнями в межах осудності та обмеженої осудності, які відбувають покарання в установах виконання покарань. Jurnalul juridic national: teorie si practica: Publicație științifico-practică de drept. 2017. № 4 (29). С. 130–135.
11. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчиненні у стані сп’яніння: монографія. К.: Атіка, 2005. 160 с.
12. Бараненко Д.В. Спеціальний суб’єкт злочину: кримінально-правовий аналіз: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2009. 16 с.
13. Ященко С.О. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 389-1 КК України. Науковий Вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. 2015. № 35. Т. 3. С. 117–122.
Опубліковано
2018-06-27
Сторінки
68-72
Розділ
СЕКЦІЯ 7 КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ; КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО