ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ РОЗУМІННЯ ПРАВОВИХ ПОМИЛОК
Ключові слова:
помилка, омана, юридична помилка, правові помилки, правова реальність
Анотація
Стаття присвячена феномену помилки в структурі людської діяльності. Помилка розглядається в онтологічному та антропологогічному сенсах, а також як соціокультурний механізм, що провокує суб’єктну діяльність і рефлексивний спосіб мислення.
Посилання
1. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. 5-те вид., доповн. Львів: БаК, 2014. 530 с.
2. Сафин А.М. Феномен ошибки в структуре человеческой деятельности. Ученые записки Казанского университета. 2013. Т. 155. Кн. 1: Гуманитарные науки. С. 157–163.
3. Петрушенко Л.А. Принцип обратной связи. Москва: Мысль, 1967. 277 с.
4. Лисюткин А.Б. Ошибка как категория правоведения: теоретико-методологический аспект: дисс. ... докт. юрид. наук: спец. 12.00.01. Саратов, 2002. 414 с.
5. Селиванов Ф.А. Проблемы теории ошибок. Проблемы методологии и логики наук. Учен. записки. Томск, 1970. Вып. 6. Вып. 85. С. 35–41.
6. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. Москва: Юрид. лит., 1989. 448 с.
7. Ошибка, заблуждение, обман. URL: http://www. humanism.ru/education/cours/thinking/172-thinking4.html.
8. Аристотель. Соч.: в 4 т. Москва: Мысль, 1975. Т. 1. 550 с.
9. Платон. Соч.: в 3 т. Москва: Мысль, 1970. Т. 2. 611 с.
10. Исаченко Н.Н. Природа и источники возникновения заблуждений. Вестник Тюменского государственного университета. Серия «Философия». 2014. № 10. С. 61–67.
11. Боруленков Ю.П. Правовые ошибки: постановка про¬блемы. Российский следователь. 2014. № 7. С. 46–51.
12. Лисюткин А.Б. О понятии категории «ошибка» в юриспруденции: логико-философский аспект. Правоведение. 1996. № 3. С. 20–26.
13. Заботин П.С. Преодоление заблуждения в научном по¬знании. Москва: Мысль, 1979. 191 с.
14. Калєніченко Л.І. «Помилка» та «омана»: аналіз співвідношення понять. Право і суспільство. 2010. № 4. С. 36–39.
15. Голубева М.Л. Судебная ошибка: теоретико-прикладной анализ: дисс. ... канд. юрид. наук. Н. Новгород, 2009. 241 с.
16. Терехова Л.А. Исправление судебных ошибок как компонент судебной защиты. Омск, 2006. 247 с.
17. Карташов В.Н. Профессиональная юридическая деятельность: вопросы теории и практики. Ярославль, 1992. 88 с.
18. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. Москва, 1994. 1126 с.
19. Лунёв В.В. Юридическая статистика: учебник. Москва, 1999. 400 с.
20. Слінько С. Юридичні наслідки слідчих помилок. Прокуратура. Людина. Держава. 2004. № 6 (36). С. 78–82.
21. Лисюткин А.Б. Юридическое значение категории «ошибка». Саратов, 2001. 104 с.
22. Куманецкий К.С. История культуры Древней Греции и Рима. Москва, 1990. 456 с.
23. Янишина І. Юридичні помилки: стан наукового дослідження. Вісник Львівського університету. Серія «Юридич¬на». 2012. Вип. 56. С. 53–58.
24. Вантеева Н.В. Ошибочная юридическая деятельность органов местного самоуправления как разновидность анти¬культуры: учебное пособие. Ярославль: ЯрГУ, 2010. 132 с.
2. Сафин А.М. Феномен ошибки в структуре человеческой деятельности. Ученые записки Казанского университета. 2013. Т. 155. Кн. 1: Гуманитарные науки. С. 157–163.
3. Петрушенко Л.А. Принцип обратной связи. Москва: Мысль, 1967. 277 с.
4. Лисюткин А.Б. Ошибка как категория правоведения: теоретико-методологический аспект: дисс. ... докт. юрид. наук: спец. 12.00.01. Саратов, 2002. 414 с.
5. Селиванов Ф.А. Проблемы теории ошибок. Проблемы методологии и логики наук. Учен. записки. Томск, 1970. Вып. 6. Вып. 85. С. 35–41.
6. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. Москва: Юрид. лит., 1989. 448 с.
7. Ошибка, заблуждение, обман. URL: http://www. humanism.ru/education/cours/thinking/172-thinking4.html.
8. Аристотель. Соч.: в 4 т. Москва: Мысль, 1975. Т. 1. 550 с.
9. Платон. Соч.: в 3 т. Москва: Мысль, 1970. Т. 2. 611 с.
10. Исаченко Н.Н. Природа и источники возникновения заблуждений. Вестник Тюменского государственного университета. Серия «Философия». 2014. № 10. С. 61–67.
11. Боруленков Ю.П. Правовые ошибки: постановка про¬блемы. Российский следователь. 2014. № 7. С. 46–51.
12. Лисюткин А.Б. О понятии категории «ошибка» в юриспруденции: логико-философский аспект. Правоведение. 1996. № 3. С. 20–26.
13. Заботин П.С. Преодоление заблуждения в научном по¬знании. Москва: Мысль, 1979. 191 с.
14. Калєніченко Л.І. «Помилка» та «омана»: аналіз співвідношення понять. Право і суспільство. 2010. № 4. С. 36–39.
15. Голубева М.Л. Судебная ошибка: теоретико-прикладной анализ: дисс. ... канд. юрид. наук. Н. Новгород, 2009. 241 с.
16. Терехова Л.А. Исправление судебных ошибок как компонент судебной защиты. Омск, 2006. 247 с.
17. Карташов В.Н. Профессиональная юридическая деятельность: вопросы теории и практики. Ярославль, 1992. 88 с.
18. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. Москва, 1994. 1126 с.
19. Лунёв В.В. Юридическая статистика: учебник. Москва, 1999. 400 с.
20. Слінько С. Юридичні наслідки слідчих помилок. Прокуратура. Людина. Держава. 2004. № 6 (36). С. 78–82.
21. Лисюткин А.Б. Юридическое значение категории «ошибка». Саратов, 2001. 104 с.
22. Куманецкий К.С. История культуры Древней Греции и Рима. Москва, 1990. 456 с.
23. Янишина І. Юридичні помилки: стан наукового дослідження. Вісник Львівського університету. Серія «Юридич¬на». 2012. Вип. 56. С. 53–58.
24. Вантеева Н.В. Ошибочная юридическая деятельность органов местного самоуправления как разновидность анти¬культуры: учебное пособие. Ярославль: ЯрГУ, 2010. 132 с.
Опубліковано
2018-06-27
Сторінки
26-29
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА; ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ УЧЕНЬ
