ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДИТИНИ В УМОВАХ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

  • Тетяна Анатоліївна Павленко Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0002-6019-1086
Ключові слова: психологічна залежність, використання неповнолітніх, домашнє насильство, трудова експлуатація, дитяча експлуатація, сексуальное рабство, примусова поведінка, кримінальний захист дитини

Анотація

Актуальність теми. Проблема експлуатації дітей в умовах домашнього насильства набуває особливої значущості в контексті зростання кількості задокументованих випадків прихованого, системного насильства в сімейному середовищі. Таке насильство нерідко супроводжується залученням дитини до різноманітних форм використання – трудового, сексуального, психологічного або протиправного. Незважаючи на наявність окремих кримінально-правових норм, чинне законодавство України не забезпечує комплексного та належного рівня охорони прав дитини, яка перебуває в ситуації тривалого насильства. У таких випадках експлуатація є не лише наслідком протиправної поведінки дорослих, а й формою продовження насильницького впливу, що здійснюється батьками або особами, які виконують функції опікунів, із використанням їхнього офіційного статусу та владного становища. Мета. Метою дослідження є встановлення змістовних ознак і форм експлуатації неповнолітніх у контексті домашнього насильства, аналіз сучасного стану їхнього кримінально-правового захисту в Україні та формулювання концептуальних пропозицій щодо вдосконалення відповідного законодавства з урахуванням міжнародних стандартів у сфері захисту прав дитини. Методи. У межах дослідження застосовано порівняльно-правовий, формально-юридичний, системно-структурний та міждисциплінарний методи. Це дало змогу дослідити поняття експлуатації у контексті домашнього насильства, проаналізувати міжнародно-правову базу, а також вітчизняне кримінальне законодавство, в аспекті забезпечення належного правового захисту дитини. Результатами дослідження. У межах дослідження встановлено, що чинна кримінально-правова система України не забезпечує належного рівня захисту дітей, які зазнають експлуатації в умовах домашнього насильства. Основною причиною цього є відсутність у законодавстві спеціалізованого складу кримінального правопорушення, що охоплював би використання неповнолітнього у трудовій, сексуальній, протиправній або іншій діяльності, яка здійснюється під впливом системного насильства. З’ясовано, що експлуатація в сімейному контексті здебільшого має латентний характер, ґрунтується на зловживанні владною позицією батьків або осіб, які здійснюють опіку, та реалізується в умовах психологічної залежності дитини. Це суттєво ускладнює виявлення, розслідування і правову кваліфікацію таких діянь. Доведено, що поняття експлуатації потребує розширення з урахуванням нематеріальних, нефізичних та опосередкованих форм впливу, а також визнання внутрішньосімейного середовища як окремого простору підвищеної вразливості. Підкреслено, що ізольоване кримінально-правове регулювання без належного залучення механізмів сімейного права, діяльності соціальних служб та психологічної підтримки не здатне забезпечити ефективну протидію цим правопорушенням. Висновки. Зроблено висновок, що ефективне реагування на експлуатацію дітей у контексті домашнього насильства можливе лише за умови поетапної модернізації кримінального законодавства. Зокрема, необхідним є запровадження окремого складу кримінального правопорушення, що фіксує використання дитини в умовах системного сімейного насильства, із врахуванням залежнісно-психологічних форм впливу. Запропоновано вдосконалити понятійний апарат чинного законодавства, розширивши визначення експлуатації та визнавши сімейне середовище потенційним джерелом високого ризику для прав дитини. Обґрунтовано доцільність створення інтегрованого механізму взаємодії кримінального, сімейного та соціального права з метою раннього виявлення таких випадків, їх належної правової кваліфікації та забезпечення реабілітації потерпілих дітей. Окреслено перспективні напрями подальших досліджень, зокрема у сфері гармонізації національної правозастосовної практики з положеннями Стамбульської конвенції, Конвенції ООН про права дитини та міжнародними стандартами захисту дітей від експлуатації.

Посилання

1. Кримінальний кодекс України : Кодекс, Закон від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 05.04.2025).
2. Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182 від 17 червня 1999 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_166#-Text (дата звернення: 02.04.2025).
3. Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу № 138 від 26 червня 1973 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_054#Text (дата звернення: 05.04.2025).
4. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text (дата звернення: 02.04.2025).
5. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#Text (дата звернення: 02.04.2025).
6. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11 травня 2011 р. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text (дата звернення: 02.04.2025).
7. Лансаротська конвенція – амбітний план захисту дітей від сексуального насильства. Jurfem : офіційний сайт. URL: https://jurfem.com.ua/lansarotska-konvenciaambitnyi-plan (дата звернення: 02.04.2025).
8. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії від 25 травня 2000 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_b09#Text (дата звернення: 02.04.2025).
Опубліковано
2025-06-30
Сторінки
38-43
Розділ
СЕКЦІЯ 3 КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ; КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО