ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТИТУТУ (ДОСУДОВОЇ) ПРОБАЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Ключові слова: інститут (досудової) пробації, представник персоналу органу пробації, ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, досудова доповідь, доказ

Анотація

Метою статті є виявлення деяких проблемних питань практики застосування інституту (досудової) пробації у кримінальному судочинстві, пошук та пропозиція шляхів їх вирішення задля сприяннязабезпеченню стабільності судової практики з питань функціонування (досудової) пробації у кримінальному провадженні.Методи. Для досягнення мети застосовувався діалектичний методологічний підхід, що дозволиврозглянути правозастосовну практику у взаємозв’язку та взаємозалежності між собою та положеннями законодавства і дійти висновку про їх внутрішню неузгодженість. Для виявлення проблемнихпитань судової практики та формулювання висновків використовувались формальнологічні методианалізу, синтезу та узагальнення. З метою надання рекомендацій, які сприятимуть вирішеннювизначених проблем правозастосування та підвищенню ефективності судової практики, такожзастосовувався метод прогнозування.Результати. У статті висвітлюються деякі проблеми практики застосування інституту (досудової) пробації у кримінальному провадженні.Констатовано, що у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» № 1492-VIII від 07 вересня 2016 року, яким кримінальний процесуальний закон (КПК України) булодоповнено ст. 314-1, що врегульовує процесуальний механізм складання та введення до кримінальногопровадження досудової доповіді органу пробації, на практиці виникла низка проблем, пов’язаних ізпроцесуальним статусом нового учасника судового провадження – представника персоналу органупробації, а також значенням досудової доповіді про особу обвинуваченого для суду під час ухваленнярішення про вид та міру покарання.З’ясовано, що суди, внаслідок відсутності необхідних матеріалів для підготовки досудової доповіді,зобов’язують прокурора надати представнику персоналу органу пробації доступ до матеріалів кримінального провадження, пов’язаних із встановленням обставин, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 91 КПКУкраїни. Проте такий підхід судів першої інстанції вступає у суперечність з вимогами кримінальногопроцесуального закону з огляду на встановлений порядок ознайомлення із матеріалами справи учасників судового провадження та повноваження прокурора.З огляду на фактичну відсутність у представника пробації можливості здійснювати ознайомленняіз матеріалами провадження до початку судового розгляду, автором запропоновано два підходи довирішення подібної ситуації: правозастосовний та законодавчий. Перший полягає у встановленнісудами достатнього строку підготовки досудової доповіді із можливістю його пролонгації та паралельним продовженням судового розгляду кримінального провадження. Другий підхід зумовлює необхідність внесення змін до КПК України шляхом закріплення мінімального строку складання доповідіоргану пробації, який би завершувався не раніше закінчення з’ясування обставин кримінального провадження та переходу до судових дебатів.Виявлено, що Кримінальний касаційний суд Верховного Суду у своїй практиці додержуєтьсяпозиції, відповідно до якої досудова доповідь представника персоналу органу пробації має рекомендаційний характер для суду, яку останній може врахувати на основі своїх дискреційнихповноважень. Разом із тим аналіз практики цього ж суду вказує на її непослідовність із зазначеного питання. В окремих випадках він скасовує рішення судів нижчої інстанції з мотивів їхневідповідності даним та висновкам досудової доповіді в частині призна ченого покарання.Автором наголошено, що доповідь органу пробації є доказом у кримінальному провадженні, щозумовлює не тільки її рекомендаційний характер для суду на етапі ухвалення вироку, але й необхідністьоцінки ним змісту цієї доповіді. Висновки. Зроблено висновок, що судове рішення, в якому не наведено мотивів неврахуваннядосудової доповіді у разі призначення виду та міри покарання, підлягатиме скасуванню.

Посилання

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених : Закон України від 7 вересня 2016 року № 1492-VIII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/1492-19 (дата звернення: 25.07.2024).
2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (в редакції станом на 18 липня 2024 року). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 25.07.2024).
3. Ухвала Болградського районного суду Одеської області від 26 грудня 2022 року у справі № 497/2206/2021. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108064165 (дата звернення: 25.07.2024).
4. Ухвала Щорського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2017 року у справі № 749/1006/17. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/70210093 (дата звернення: 25.07.2024).
5. Ухвала Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2017 року у справі № 198/201/17. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/65648914 (дата звернення: 25.07.2024).
6. Ухвала Болградського районного суду Одеської області від 02 грудня 2021 року у справі № 497/1991/2021. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101552604 (дата звернення: 25.07.2024).
7. Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року № 223-66/0/4-17 «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх». URL: https://zib.com.ua/ua/print/127476-list_vssu_vid_16012017_223-6604 17_pro_praktiku_zdiysnennya_.html (дата звернення: 25.07.2024).
8. Рекомендація CM/Rec (2010)1 Комітету міністрів державам-членам про Правила Ради Європи про пробацію : прийнята Комітетом міністрів 20.01.2010 р. на 105-му засіданні заступників міністрів. Council of Europe: офіц. сайт. URL: https://rm.coe.int/16806f4097 (дата звернення: 25.07.2024.)
9. Вирок Житомирського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 295/6351/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/77554503 (дата звернення: 25.07.2024).
10. Вирок Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 125/950/23. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115562623 (дата звернення: 25.07.2024).
11. Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 295/8690/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108059816 (дата звернення: 25.07.2024).
12. Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 686/20328/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87985207 (дата звернення: 25.07.2024).
13. Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 688/991/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107277657 (дата звернення: 25.07.2024).
14. Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 468/1488/19-к. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94297271 (дата звернення: 25.07.2024).
15. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (дата звернення: 25.07.2024).
Опубліковано
2024-10-02
Сторінки
29-35
Розділ
СЕКЦІЯ 5 КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА; СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА; ОПЕРАТИВНО-РО