ВІДКЛАДЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ У ЗВ’ЯЗКУ З НЕПРИБУТТЯМ ПРОКУРОРА В СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ

Анотація

Метою статті є дослідження неприбуття прокурора в судове засіданняя як підстава для відкладення судового розгляду.Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-правові методи,зокрема статистичний, діалектичний, герменевтичний, догматичний.Результати. У статті на основі аналізу кримінального процесуального регулювання та правозастосовної практики здійснено наукову розвідку підстав відкладення судового розгляду у зв’язку неприбуттям прокурора в судове засідання та притягнення до відповідальності за порушення процесуальних прав і обов’язків.Не кожне відкладання судового розгляду обумовлене об’єктивними обставинами. Нерідко воноє наслідком зловживання працівниками прокуратури своїми процесуальними правами, а отже, неповагидо суду й інших учасників кримінального провадження. Аналіз судової практики свідчить про непоодинокі випадки процесуальних помилок, учинених під час застосування цієї підстави, що певною міроюпризводить до порушення безперервності розгляду кримінального провадження, розумності строківйого проведення й завершення.Стверджується, що серед підстав для відкладення судового розгляду однією з найпоширенішимє неприбуття прокурора в судове засідання без надання документів поважності такого неприбуття.У зв’язку з таким зловживанням у 2018 році Уповноважений Верховної Ради України рекомендувавГенеральній прокуратурі України провести узагальнення підстав неприбуття прокурорів на судовийрозгляд, крім того, здійснити систематизацію підстав і визначити можливі шляхи подолання підставнеприбуття.Обґрунтовано, що потрібно закріпити обов’язок суду повідомляти керівника органу прокуратурипро випадки повторної неявки прокурора в судове засідання без поважних причин або довготривалогоскладення та погодження прокурором процесуальних документів.Висновки. Важливим критерієм оцінки ефективності здійснення працівником прокуратуриповноважень під час судового розгляду є підтримання публічного обвинувачення й участь у судовомурозгляді. Виходячи з такого стану справ, ч. 1 ст. 324 КПК України передбачає можливість судувжити заходів для прибуття прокурора на судове засідання, однак кримінально-процесуальний законне дає жодних дієвих повноважень суду, щоб зобов’язати прокурора прибути на судовий розглядта у випадку зловживання притягнути до відповідальності. Крім того, неприбуття прокурора під чассудового розгляду є однією з найпоширеніших підстав відкладення судового розгляду в кримінальномупровадженні. Дослідження статистичних даних і правозастосовної практики дає підстави стверджувати, що прокурори інколи не являються в судове засідання без поважних підстав, тобто безнадання підтверджуючих документів щодо можливості неприбуття на судовий розгляд у визначенийчас і місце. З огляду на аналіз норм КПК України наголошується, що для вжиття заходів прибуттяпрокурора на судове засідання суд може порушити питання про відповідальність прокурора, однакуказаний спосіб не завжди дієвий, крім того, жодної гарантії щодо забезпечення прибуття прокурорана судовий розгляд не надається.Важливо зазначити, що неприбуття прокурора необов’язково відбувається через його вину, інколибувають випадки, коли це не залежить від його волі (наприклад, надмірна завантаженість, що передбачає підтримання публічного обвинувачення в різних судах, а тому неможливо бути присутнім у двохсудах одночасно).З викладеного можна зробити висновок, що суд позбавлений дієвих засобів впливу на неприбуття прокурора на судовий розгляд, а тому єдиним механізмом реагування на неповажні підстави неприбуття прокурора є відкладення судового розгляду. З огляду на це складним залишається питаннядотримання розумних строків і можливості прокурора затягнути судовий розгляд на довгий строк,що зумовить порушення основних засад кримінально-процесуального закону.Крім того, у статті звернено увагу, що ми маємо справу не тільки з неприбуттям прокурора насудовий розгляд, але й з іншими підставами відкладення судового розгляду, як-от відкладення судовогорозгляду у зв’язку з необхідністю заміни прокурора, у зв’язку зі зміною обвинувачення, відмовою відпідтримання публічного обвинувачення.З наведеної судової практики можна дійти таких висновків: 1) прокурор обов’язково повинен бутиприсутній на судових засіданнях; 2) група прокурорів не дає можливості забезпечити прибуття прокурора на судовий розгляд; 3) єдиний механізм неприбуття на судове засідання прокурора – відкластисудовий розгляд і порушити питання про відповідальність прокурора перед органом, який уповноважений притягнути до дисциплінарної відповідальності.