ПЕРЕКЛАДАЧ У СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН: ПРАВОВИЙ СТАТУС, ФУНКЦІЇ, ПРОБЛЕМАТИКА

Ключові слова: перекладач, кримінальне провадження, учасники кримінального провадження, кримінальні процесуальні правовідносини, мова судочинства, професійний переклад, відвід, досудове розслідування, судовий розгляд

Анотація

Метою статті є дослідження теоретико-правових, процесуальних аспектів діяльності перекладача у сучасних кримінальних процесуальних правовідносинах, виявлення місця перекладача у структурі учасників кримінального провадження та напрацювання пропозицій щодо оптимізації правового регулювання відповідної сфери. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально правові методи, зокрема діалектичний, системний аналіз, теоретичне узагальнення. Результати. На основі проведеного аналізу чинного кримінального процесуального законодавства, дослідження доктринальних джерел та практичної діяльності судових, правоохоронних органів: − надано детальну характеристику особливостей правового статусу перекладача як учасника кримінальних процесуальних правовідносин; − продемонстровано різні підходи науковців-процесуалістів до тлумачення релевантного понятійно-категоріального апарату; − проілюстровано основні кваліфікаційні вимоги та критерії професіоналізму перекладача для його залучення у кримінальне провадження; − наведено перелік функцій, підстав залучення, особливостей процесуальної діяльності перекладача у кримінальному провадженні. Сформульовано низку проблемних питань та ризиків, що загрожують належній реалізації перекладачем своїх процесуальних функцій у кримінальному провадженні, а також запропоновано шляхи вирішення таких проблем. Висновки. Перекладач – самостійний, правосуб’єктний учасник кримінальних процесуальних правовідносин, який відіграє вагому роль у забезпеченні неухильного дотримання загальних засад кримінального провадження, гарантуванні прав, свобод та законних інтересів учасників процесу, які не володіють або не досить володіють мовою судочинства. Еволюційне вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює питання діяльності перекладача, дозволить забезпечити належне виконання завдань кримінального провадження та оптимізувати комунікацію між його учасниками.

Посилання

1. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України від 13 квітня 2012 р. № 4651–VI. Урядовий кур’єр. 2012. № 99. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#996 (дата звернення: 20.10.2023).
2. Леоненко М.І. Правове положення перекладача як суб’єкта забезпечення принципу національної мови кримінального судочинства. Вісник Запорізького державного університету. 2003. Вип. № 1.
3. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. 14-те вид., допов. і перероб. Київ : Правова Єдність, 2017, 828 с.
4. Юридичні терміни. Тлумачний словник / за ред. В.Г. Гончаренка. Київ : Либідь, 2003.
5. Стратонов В., Кельман М. Загальна теорія права : підручник. Вид. 6-те, доп. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 742 с.
6. Лисиченко В.К., Омельяненко Г.М. Концептуальні напрямки і етапи розвитку кримінально-процесуального законодавства України. Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах. Збірник наукових статей. 1996. С. 177–180.
7. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України : навчальний посібник. Юрінком Інтер. 1999. 38 с.
8. Грошевий Ю.М., Тацій В.Я., Пшонка В.П. та ін. Кримінальний процес : підручник. / За заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки. Xарків : Право, 2013. 824 с.
9. Шкелебей В.А. Перекладач як учасник кримінального провадження. Реформування кримінального провадження в Україні: кримінальні процесуальні та криміналістичні аспекти. 274 с. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/d78fc709-79ca-432f-9eef-9f33b7865843/.2019 (дата звернення: 20.10.2023).
Опубліковано
2023-11-30
Сторінки
10-14
Розділ
СЕКЦІЯ 2 КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА; СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА; ОПЕРАТИВНО-РО