ІСТОРІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ ДО ХХ СТ.

Анотація

У цій статті поставлено за мету дослідження окремих історичних етапів розвитку адвокатури в Україні. Для досягнення задекларованої мети та отримання належних результатів використано таку сукупність методів: методи формальної логіки, метод історичної ретроспективи, метод формально-правовий. Результати такої діяльності: охарактеризовано особливості розвитку інституту судового представництва за часів Київської Русі як передумови формування адвокатури на українських землях у майбутньому; проаналізовано особливості судового представництва за часів польсько-литовської доби та російської імперії; систематизовано специфічні риси адвокатури цих періодів. Висновки. Дослідження історії адвокатури в Україні потребує концептуального підходу до вивчення хронологічних етапів становлення адвокатури, термінології у цій сфері, впливу відомих адвокатів на розвиток адвокатури, їхню діяльність за кордоном у межах української діаспори. В ході дослідження та в результаті використання методологічного підходу до вивчення особливостей розвитку адвокатури в України за часів Київської Русі, польсько-литовської доби та періоду російської імперії нам вдалося систематизувати специфічні риси адвокатури (судового представництва) у визначених історичних етапах, які характеризувалися таким: поступово збільшувалася кількість нормативно-правових актів, які врегульовували діяльність судових представників (адвокатів); відбувався поетапний відхід від звичаєвого права; назва судового представника, обсяг його повноважень та відповідальності мали свої специфічні риси на кожному проаналізованому етапі; враховувалися місцеві звичаї у вирішенні судових справ, з метою дотримання яких залучалися судові представники, які проживали у відповідній місцевості; закріплювалися такі важливі принципи функціонування адвокатури, як принцип гласності та змагальності судового процесу, презумпція невинуватості, безкоштовний захист малозабезпечених верств населення та ін.; відбулася самоорганізація адвокатури та її відокремлення від системи державних органів; адвокати-етнічні українці здійснили значний вклад у розвиток адвокатури на кожному історичному етапі.