SATISFACTION AND CONTENT OF THE PERSONAL PROVIDER EXPERT MEMBERS OF UKRAINE
Abstract
The article deals with the essence of staffing of expert institutions of Ukraine. Based on the analysis of the opinions of scientists regarding the understanding of the concept of “staffing”, the author provided his own definition of “staffing of expert institutions”, which suggests to understand the complex of measures to fill the expert institutions and their structural units highly qualified, and those that meet all the requirements of personnel, organization of their work and professional development, in order to ensure, in the future, proper performance of their expert activities and the provision of appropriate professional and qualitative exertnyh services. On the basis of the proposed definition, the signs of staffing of expert institutions of Ukraine are identified, among which are: 1) a type of management activity; 2) one of the areas of personnel policy; 3) submitted by the system of measures to fill the expert institutions and their structural divisions highly qualified, and those that meet all requirements of the personnel; 4) consists of organizational and functional structures; 5) own principles and functions; 6) contributes to ensuring, in the future, proper implementation by experts of expert activities and the provision of appropriate professional and qualitative expert services. It is determined that the value of staffing of expert institutions of Ukraine is to ensure a fair and comprehensive pre-trial investigation, judicial review, and the provision of other services related to the use of specialist knowledge through the involvement of employees of expert institutions. It is determined that the purpose of staffing of expert institutions of Ukraine is to fill the qualified and those that meet the necessary requirements of personnel, organization of their activities and maintenance of qualifications. In order to determine the specifics of staffing of expert institutions, the scope of their activities, functions and tasks they perform in different departments are determined.
References
2. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України : підручник. Київ, 2003. 544 с.
3. Кагановська Т.Є. Кадрове забезпечення державного управління в Україні : монографія. Харків, 2010. 330 с.
4. Гаман Т.В. Кадрове забезпечення інформаційної діяльності органів державного управління в регіоні України. Вісник державної служби управління України. 2005. № 3. С. 12–15.
5. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Москва, 1978, 699 с.
6. Клочко А.М. Поняття та зміст кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 1. С. 42–51.
7. Кагановська Т.Є. Сутність та завдання кадрового забезпечення як засобу сприяння функціонуванню держави та її органів. Форум права. 2008. № 1. С. 215–220.
8. Веснин В.Р. Основы менеджмента. Москва, 1999. 480 с.
9. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : куpc лекций. Москва, 1997. 400 с.
10. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038–XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 28. Ст. 232.
11. Гончаренко В.Г. Експертизи в судовій практиці : навчальний посібник. Київ, 1993. 287 с.
12. Про затвердження Положення про Міністерство оборони України: Указ Президента України від 26 листопада 2014 р. № 671. Офіційний вісник України. 2014. № 97. С. 51. Ст. 2796.
13. Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. № 248/784.
14. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1489–III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 19. Ст. 143.
15. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 р. № 661–IV. Відомості Верховної Ради України. 2003 р. № 27. Ст. 208.
