ІСТОРІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ ДО ХХ СТ.

Ключові слова: адвокатура, судове представництво, судова реформа, судовий захист

Анотація

У цій статті поставлено за мету дослідження окремих історичних етапів розвитку адвокатури в Україні. Для досягнення задекларованої мети та отримання належних результатів використано таку сукупність методів: методи формальної логіки, метод історичної ретроспективи, метод формально-правовий. Результати такої діяльності: охарактеризовано особливості розвитку інституту судового представництва за часів Київської Русі як передумови формування адвокатури на українських землях у майбутньому; проаналізовано особливості судового представництва за часів польсько-литовської доби та російської імперії; систематизовано специфічні риси адвокатури цих періодів. Висновки. Дослідження історії адвокатури в Україні потребує концептуального підходу до вивчення хронологічних етапів становлення адвокатури, термінології у цій сфері, впливу відомих адвокатів на розвиток адвокатури, їхню діяльність за кордоном у межах української діаспори. В ході дослідження та в результаті використання методологічного підходу до вивчення особливостей розвитку адвокатури в України за часів Київської Русі, польсько-литовської доби та періоду російської імперії нам вдалося систематизувати специфічні риси адвокатури (судового представництва) у визначених історичних етапах, які характеризувалися таким: поступово збільшувалася кількість нормативно-правових актів, які врегульовували діяльність судових представників (адвокатів); відбувався поетапний відхід від звичаєвого права; назва судового представника, обсяг його повноважень та відповідальності мали свої специфічні риси на кожному проаналізованому етапі; враховувалися місцеві звичаї у вирішенні судових справ, з метою дотримання яких залучалися судові представники, які проживали у відповідній місцевості; закріплювалися такі важливі принципи функціонування адвокатури, як принцип гласності та змагальності судового процесу, презумпція невинуватості, безкоштовний захист малозабезпечених верств населення та ін.; відбулася самоорганізація адвокатури та її відокремлення від системи державних органів; адвокати-етнічні українці здійснили значний вклад у розвиток адвокатури на кожному історичному етапі.

Посилання

1. Биркович О. Особливості впровадження судової реформи 1864 р. на Наддніпрянщині. Knowledge, Education, Law, Management. 2020. № 4(32), vol. 1. С. 163–168. DOI: https://doi.org/10.51647/kelm.2020.4.1.30 ISSN 2353-8406
2. Блащук С. М. Судочинство та інститут захисту в давній Русі. Адвокатура України: історія та сучасність : матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ ; Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 27–31.
3. Брославський В. Л. Концептуальні підходи до досліджень з історії української адвокатури. Адвокатура України: історія та сучасність : матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ ; Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 25–27.
4. Ващук Д. П. Адвокатура України у ХV – І половині ХVІ століття (на прикладі Волинської землі). Адвокатура України: історія та сучасність : матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ; Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 31–35.
5. Гвоздій В. А. Адвокатура України: історія і сучасність, досвід і перспективи. Адвокатура України: історія та сучасність : матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ ; Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 5–9.
6. Історія адвокатури. Юридична консультація Толмачових. 2015. URL: https://yuristy.sumy.ua/advokatskij-ispit/usnachastina/20-1-istoriya-advokaturi/ (дата звернення: 03.06.2023).
7. Кагамлик С. Р. Монастирські стряпчі як предтеча української адвокатури (на матеріалах Софронія Тернавіота). Адвокатура України: історія та сучасність : матеріали Всеукраїнського круглого столу. Київ ; Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2013. С. 47–49.
8. Права, по которым судится малороссийский народ 1743 / упорядник Вислобоков К. А. Київ : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1997. URL: http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2013/12/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-% D 1 % 8 F % D 0 % B A % D 0 % B 8 % D 0 % B C % D 0 % B 8 -%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8 C % D 1 % 8 1 % D 1 % 8 F - % D 0 % B C % D 0 % B 0 % D 0 % B B% D 0 % B E % D 1 % 8 0 % D 0 % B E % D 1 % 8 1 % D 1 % 9 6 % D 0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4.pdf (дата звернення: 12.05.2023).
9. Правда руська. Тексти на основі 7 списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку проф. С. Юшков. Київ : ВУАН, 1935. Редакція IV. С. 137–144. (На основі тексту Архівної комісії АН СРСР, № 240, Новгородський 1-й літопис XV ст.). URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr51.htm (дата звернення: 03.06.2023).
10. Статути Великого князівства Литовського : у 3-х томах. Том І. Статут Великого князівства Литовського 1529 року / за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса : Юридична література, 2002. 464 с.
Опубліковано
2023-08-10
Сторінки
5-10
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА; ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ УЧЕНЬ