ЗАХИСТ КОГНІТИВНОЇ СВОБОДИ ТА ПСИХІЧНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ

Анотація

Мета дослідження полягає у комплексному теоретико-правовому аналізі змісту та механізмів захисту когнітивної свободи і психічної цілісності військовослужбовців в умовах інтенсивної цифровізації воєнної сфери. Робота спрямована на обґрунтування концепту «цифрової гідності» комбатанта та визначення правових меж допустимого алгоритмічного і нейротехнологічного впливу на свідомість суб’єктів військово-службових відносин у контексті сучасних стандартів прав людини. Методи. Методологічний базис дослідження складає сукупність загальнонаукових та спеціально-юридичних методів. Системно-структурний метод використано для визначення архітектоніки когнітивних прав у загальній системі антропоцентричного права. Діалектичний підхід дозволив розкрити суперечності між технологічною доцільністю використання штучного ынтелекту у військовій справі та імперативом збереження психічної автономії особистості. За допомогою герменевтичного методу здійснено тлумачення міжнародних стандартів «neuro-rights» (екйроправ) у розрізі їх імплементації у військове законодавство. Компаративістський аналіз застосовано для зіставлення підходів до регулювання кіберпсихологічної безпеки в різних правових системах. Результати. Доведено, що в епоху гібридних загроз когнітивна свобода військовослужбовця трансформується з суто філософської категорії у фундаментальний об’єкт правової охорони. Стрімке впровадження Big Data, нейроінтерфейсів та алгоритмів предиктивної аналітики створює ризики «алгоритмічної детермінації» поведінки військового, що ставить під загрозу його суб’єктність. Сформульовано дефініцію когнітивної свободи військовослужбовця як правомочності на самостійне формування переконань та ухвалення рішень без несанкціонованого зовнішнього втручання в нейробіологічні та психічні процеси. Виявлено, що існуючі режими захисту персональних даних є недостатніми для запобігання загрозам «капіталізму стеження» та когнітивного маніпулювання у військовому середовищі. Особливу увагу приділено юридичній кваліфікації інформаційно-психологічних операцій як посягання на психічну недоторканність особи. Обґрунтовано необхідність розширення каталогу прав людини «четвертого покоління» через включення до них права на свободу від алгоритмічного впливу та права на психологічну безпеку в цифровому просторі. Висновки. Підсумовується, що ефективний захист когнітивної свободи військовослужбовців вимагає перегляду парадигми військового права в бік посилення антропоцентричних засад. Психічна цілісність повинна розглядатися як невід’ємний складник боєздатності, що потребує не лише технічного, а й нормативно-ціннісного захисту. Автором пропонується розробка та впровадження «Етичного кодексу цифрової взаємодії у Збройних Силах», для регламентації меж використання психотехнологій та інструментів нейромаркетингу щодо особового складу. Констатовано, що розвиток цифрової грамотності та критичного мислення є формою реалізації права на когнітивний самозахист. Визначено, що правова доктрина має випереджати технологічний розвиток, створюючи надійні запобіжники проти цифрової ерозії людської гідності в умовах збройних конфліктів сучасного та майбутнього. Забезпечення когнітивної деескалації та збереження ментального суверенітету особистості визнано визначальними векторами реформування інституту прав людини в оборонній сфері.