АБСОЛЮТНА МОНАРХІЯ У КРАЇНАХ СКАНДИНАВІЇ: СПРОБА ТИПОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

Стаття ставить за мету дослідження скандинавського типу абсолютної монархії з визначенням особливостей політичного впровадження та юридичного оформлення абсолютизму в Данії та Швеції. Для досягнення мети застосовано низку методів, у тому числі герменевтичний, системний, структурний, метод історичного аналізу, порівняльно-історичний, формально-логічний. Результати. Встановлено, що політичне та юридичне затвердження абсолютної монархії у Швеції і Данії у другій половині ХVІІ ст. засвідчило два різні шляхи формування абсолютистської держави у Північній Європі. Виявлено, що обидві монархії реагували на схожі виклики – воєнне перевантаження, фінансову кризу та боротьбу з домінуванням аристократії, – однак механізми легітимації влади монарха й характер правового оформлення істотно відрізнялися. Здійснено аналіз процесів легітимації влади монарха в обох державах. Встановлено, що у Швеції абсолютизм юридично оформився поступово, рішеннями Ріксдагу 1680, 1682 і 1693 рр. Підкреслено, що відсутність єдиного конституційного акту зробила шведський абсолютизм гнучким, бюрократичним і залежним від практики управління. Виявлено, що у Данії утвердження абсолютизму мало різко виражений переломний характер: політичний переворот 1660 р. ліквідував станову монархію, а Королівський закон 1665 р. юридично закріпив необмежене панування монарха. Підкреслено, що данський абсолютизм був детально юридично регламентованим, централізованим і максимально персоніфікованим, що забезпечило королю виняткову повноту влади. Висновки. Шведський і данський абсолютизм репрезентують дві типологічні моделі: еволюційну, станово-легітимовану й гнучку у Швеції та радикальну, кодифікованy, класично-абсолютну в Данії. Саме ці відмінності зумовили різну політичну динаміку обох держав у XVIII ст.