ПРАКТИКА КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ГЕНОЦИД

  • Андрій Володимирович Боровик Науково-дослідний інститут публічного права https://orcid.org/0000-0003-1834-404X
  • Ігор Валерійович Голиш Науково-дослідний інститут публічного права
Ключові слова: геноцид, кримінальна відповідальність, міжнародне право

Анотація

Мета. У статті поставлено за мету дослідження практики кримінальної відповідальності за геноцид. Методи. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів дослідження використано таку сукупність методів: логіко-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, нормативно-догматичний та інші методи. Результати та висновки. Кримінальна відповідальність за геноцид на міжнародному рівні формувалася протягом декількох періодів (Нюрнберзького, Пост-нюрнберзького, Гаазького, Римського) та ґрунтується на двох основоположних міжнародних НПА – Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього (1948 рік) та Римського статуту Міжнародного кримінального суду (1998 рік), які містять визначення поняття та складу злочину геноциду, правила імунітету за вчинення геноциду державними посадовцями, обов’язки держав-учасниць щодо запобігання геноциду, механізм реальної відповідальності за вчинення геноциду та вжиття превентивних заходів щодо його запобігання. Зауважено, що кримінальна відповідальність за злочини геноциду також передбачає відповідальність на рівні держав, які імплементували норми міжнародного законодавства в даній сфері, створили систему національного законодавства щодо врегулювання питання кримінальної відповідальності за злочини геноциду, визначили порядок взаємодії з Міжнародним кримінальним судом і визнали його повноваження. Частина країн, які ратифікували відповідні нормативно-правові акти у сфері кримінальної відповідальності за злочини, впровадили до національного законодавства принцип універсальної відповідальності, що дозволяє провести розслідування злочинів геноциду та здійснювати кримінальне переслідування осіб, винних у їх скоєнні, зокрема й у разі вчинення злочину геноциду на території іншої держави та якщо жертви або підозрювані є громадянами іноземної держави.

Посилання

1. Бевзо Ю.Н. Кримінально-правова характеристика геноциду. URL: https://elar.naiau.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/a060b50b-71a9-4a95-b3ee-0ffbdd0d2ab4/content (дата звернення: 13.03.2024).
2. Замрига А.В. Визначення злочину проти безпеки людства (геноциду) в міжнародному кримінальному праві та обов’язок покарання за нього. Аналітично-порівняльне правознавство : електронне наукове видання. 2023. № 5. С. 601–606 (дата звернення: 17.03.2024).
3. Стеценко В.Ю. Геноцид як один із найстрашніших злочинів проти людства. Дванадцяті юридичні читання. Держава в суспільно-політичних процесах: виклики і загрози : матеріали Міжнародної наукової конференції, 1–2 червня 2017 р. / ред. кол. : В.П. Андрущенко та ін. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017. С. 175–178. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/36027/Stetsenko%20V.pdf?sequence=1 (дата звернення: 05.03.2024).
4. Радомська Д.І. Відповідальність за геноцид у міжнародному кримінальному праві. URL: https://nau.edu.ua/site/variables/news/2018/5/%D0%A2%D0%B
5%D0%B7%D0%B8%202018/24-%D0%90%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20% D 0 % B F % D 1 % 8 0 % D 0 % B 0 % D 0 % B 2 % D 0 % B 0 % 2 0%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20(%D0%-86%D0%9C%D0%92).pdf (дата звернення: 04.03.2024).
5. Уманець М.М. Кримінальна відповідальність за геноцид за законодавством зарубіжних країн : порівняльно-правове дослідження. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 8. С. 384–387. URL: http://lsej.org.ua/8_2023/88.pdf (дата звернення: 14.03.2024).
6. Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього : Генеральна Асамблея ООН від 11.12.1946 р. URL: https://21.helsinki.org.ua/index.php?id=1388824041 (дата звернення: 10.03.2024).
7. Римський статут Міжнародного кримінального суду ООН від 17.07.1998 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#top(дата звернення: 04.03.2024).
8. Кримінальний кодекс України : Закон від 05.04.2001 р. № 2341–III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B4#w1_1 (дата звернення: 10.03.2024).
9. Про заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» : постанова Верховної Ради України від 04.02.2015 р. № 145–VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-19?find=1&text=%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B4#Text (дата звернення: 11.03.2024).
10. Поліцейські представили результати розслідування воєнних злочинів в Україні на щорічному засіданні експертів в Гаазі / Національна поліція України. URL: https://www.npu.gov.ua/news/politseiski-predstavyly-rezultaty-rozsliduvanniavoiennykh-zlochyniv-v-ukraini-na-shchorichnomu-zasidanniekspertiv-v-haazi (дата звернення: 14.03.2024).
Опубліковано
2024-09-11
Сторінки
17-21
Розділ
СЕКЦІЯ 3 КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ; КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО