РОЛЬ ГЛОБАЛЬНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА У СФЕРІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті поставлено за мету дослідити роль глобального адміністративного права у сфері правоохоронної діяльності. Методи. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів дослідження використано таку сукупність методів: порівняльно-правовий, системно-функціональний, логіко-юридичний, нормативно-догматичний та інші методи наукового дослідження. Результати та висновки. Глобальне адміністрування у сфері правоохоронної діяльності є складним і багатогранним процесом, що охоплює координацію, співпрацю та регулювання між країнами та міжнародними організаціями з метою гарантування безпеки, правопорядку та боротьби зі злочинністю, сприяє ефективному захисту прав людини та впровадженню міжнародних стандартів у правоохоронній сфері. Ключовими елементами глобального адміністративного права є: система норм, принципи та суб’єкти глобального адміністративного права. Система норм глобального адміністративного права знайшла своє відображення у відповідних багатосторонніх універсальних, цільових, регіональних конвенціях і двосторонніх відомчих угодах, які встановлюють міжнародні та двосторонні стандарти та механізми, що дозволяють державам об’єднати зусилля в боротьбі із глобальними викликами міжнародної злочинності. Глобальне адміністративне право ґрунтується на принципах гармонізації, транспарентності, еквівалентності, наданні консультацій, проведенні контрольних процедур, верховенстві права, доброму врядуванні, дотриманні належної правової процедури, що сприяє створенню ефективної, прозорої та справедливої системи правоохоронних органів на міжнародному та внутрішньодержавному рівнях, яка здатна належним чином забезпечувати правопорядок і захищати права громадян. Суб’єкти глобальної адміністрації у сфері правоохоронної діяльності у своїй сукупності становлять систему співробітництва на глобальному, універсальному, цільовому, державному та відомчому рівнях, що сприяє розв’язанню стратегічних завдань щодо запобігання та протидії злочинності, зокрема й на міжнародному рівні, та включає в себе міжнародні міжурядові організації, транснаціональні мережі, неформальні утворення національних регуляторних органів або посадових осіб, публічно-приватні органи та національні регуляторні органи, які діють на основі міжнародних договорів та/або під егідою міжнародних організацій чи неформальних домовленостей про співробітництво у сфері правоохоронної діяльності.