РЕАЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНІХ РЕПАРАЦІЙНИХ ІНІЦІАТИВ ЗА УЧАСТЮ НАЦІОНАЛЬНИХ СУДІВ УКРАЇНИ У ВИПАДКАХ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Ключові слова: збройний конфлікт Російської Федерації та України, механізм присвоєння репарацій, цивільний процес, господарський процес, відшкодування матеріальної і моральної шкоди

Анотація

Нині одним із найскладніших завдань у правовому, політичному та економічному аспектах становлення України залишається юридична можливість отримання потерпілими сторонами морального та матеріального відшкодування за збитки, завдані під час російсько-української війни. Нетиповість підстав завдання шкоди, а саме ведення активної фази бойових дій, а також специфічність особи відповідача унеможливлюють ефективне використання звичних механізмів відшкодування завданих збитків. У розрізі цієї проблематики авторами статті визначено мету – комплексно дослідити сучасні правові інструменти національного спрямування, з використанням яких громадяни України, зокрема фізичні та юридичні особи, мають можливість відновити порушені права та отримати належні відшкодування. Для виконання поставленої мети автори детально вивчають правову природу концепції судового імунітету, його види, а також особливості й порядок застосування у разі притягнення РФ до юридичної відповідальності. Методологічну основу дослідження становить система загальнотеоретичних (методи абстрагування, дедукції, індукції, аналізу, а також системний підхід) і емпіричних методів (метод порівняння), які сприяють повноцінному висвітленню та об’єктивному аналізу предмета дослідження – внутрішніх репараційних ініціатив, ефективність яких забезпечується національними судами України. Висновки. Авторами визначено, що першим із можливих національних засобів реалізації репараційних ініціатив є звернення до суду з цивільним позовом у межах кримінального провадження. Водночас видається, що громадянам України буде вкрай важко з використанням інструментів кримінального провадження домогтися винесення обвинувального вироку. Виняток з цих справ становить відкриття кримінального провадження проти військовослужбовців Російської Федерації або будь-яких інших представників окупаційної адміністрації, винність яких доведена у встановленому законом порядку. За таких умов найбільш оптимальним варіантом для фізичних осіб буде звернення до суду на підставі правил цивільної юрисдикції, а для юридичних осіб – у межах господарського процесу.

Посилання

1. Case of Cudak v. Lithuania. Application No. 15869/02. 23 March 2010. HUDOC – The European Court of Human Rights : вебсайт. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-97879 (дата звернення: 15.01.2024).
2. Case of Oleynikov v. Russia. Application No. 36703/04. 14 March 2013. HUDOC: The European Court of Human Rights : вебсайт. URL: (дата звернення: 15.01.2024).
3. European Convention on State Immunity. European Treaty Series. No 74. Basle, 16 May 1972. Council of Europe : вебсайт. URL: https://rm.coe.int/ 16800730b1 (дата звернення: 15.01.2024).
4. United Nations Convention on Jurisdictional Immunities of States and Their Property. A/RES/59/38. UN General Assembly : вебсайт. URL: (дата звернення: 15.01.2024).
5. Господарський процесуальний кодекс України : Кодекс України від 06 лист. 1991 р. № 1798-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 6.
6. Постанова Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду України від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19. Верховний Суд України : вебсайт. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064 (дата звернення: 15.01.2024).
7. Постанова Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду України від 08.06.2022 у справі № 490/9551/19. Верховний Суд України : вебсайт. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104728451 (дата звернення: 15.01.2024).
8. Постанова Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду України від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20-ц. Верховний Суд України : вебсайт. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104635312 (дата звернення: 15.01.2024).
9. Про міжнародне приватне право : Закон України від 23 черв. 2005 р. № 2709-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 32.
10. Рішення Господарського суду Київської області від 08.03.2023 у справі № 911/2065/22. Господарський суд Київської області : вебсайт. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108985076 (дата звернення: 15.01.2024).
11. Рішення Господарського суду Луганської області від 04.08.2023 у справі № 913/218/22. Господарський суд Луганської області : веб-сайт. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112209653 (дата звернення: 15.01.2024).
12. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 у справі № 922/323/23. Господарський суд Харківської області : вебсайт. URL: https://reyestr.court.gov. ua/Review/109932157 (дата звернення: 15.01.2024).
13. Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 30.03.2023 у справі № 760/17232/20. Солом’янський районний суд м. Києва : вебсайт. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114824738 (дата звернення: 15.01.2024).
14. Цивільний кодекс України : Кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40.
Опубліковано
2024-03-28
Сторінки
19-24
Розділ
СЕКЦІЯ 3 МІЖНАРОДНЕ ПРАВО; ПРАВО ЄС; ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО