ПРАВОВА ПРИРОДА АРБІТРАЖНОЇ УГОДИ ЯК ІНСТИТУТУ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ

Анотація

Стаття має на меті визначення правової природи арбітражної угоди як інституту міжнародного комерційного арбітражу на основі вивчення, аналізу та структурування її юридичних особливостей і нормативно-правових аспектів імплементації суб’єктами міжнародної комерційної діяльності в Україні. Дослідження виконане на основі застосування низки методів наукового пізнання з використанням елементів логіко-правового, порівняльно-правового, формально-юридичного, системно-структурного та документального аналізу. Загальний напрям роботи визначено за допомогою діалектичного методу, а найбільш затребуваними автором виявилися нормативно-логічний та порівняльний методи дослідження. Результати. У процесі написання статті виявлено, що взаємне волевиявлення рівних суб’єктів правовідносин про передачу до арбітражу всіх або частини спорів, яке виражене в арбітражній угоді, є основою діяльності міжнародного комерційного арбітражу. Тому арбітражна угода є підґрунтям для встановлення наявності згоди сторін на звернення до міжнародного комерційного арбітражного суду. Дійсність арбітражної угоди визначає долю розгляду арбітражем спорів, подальшого визнання і виконання арбітражного рішення, а також сприяння забезпеченню позову та реалізації інших процесуальних заходів. Основною формальною вимогою до арбітражної угоди є обов’язкове дотримання її письмової форми. Висновки. Отже, на думку автора, арбітражна угода, будучи інститутом міжнародного комерційного арбітражу, може вважатися юридичною підставою для виникнення компетенції міжнародного комерційного арбітражного суду. Юридична оцінка арбітражної угоди повинна враховувати сутність арбітражної угоди як правочину цивільно-правового характеру і як юридичного факту, що свідчить про її двоїсту правову природу. Універсальна роль арбітражної угоди визначає жорсткі вимоги до її суб’єктів, об’єкта та форми. Під час вирішення міжнародних комерційних спорів в Україні дійсна арбітражна угода має відповідати формальним вимогам, закріпленим у законодавстві; відзначати необхідну допустимість спору як предмету арбітражного розгляду; бути підписаною сторонами, здатними укласти цю угоду і діяти як сторони в арбітражному процесі.