ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ ПІДОЗРЮВАНОГО (ОБВИНУВАЧЕНОГО) У МЕЖАХ СПЕЦІАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ (IN ABSENTIA): СУДОВА ПРАКТИКА

Анотація

В сучасних геополітичних умовах виникла потреба адаптації національної правової системи до умов воєнного стану. Особливим порядком здійснення правосуддя в сучасних умовах виступає спеціальне кримінальне провадження (in absentia). Його основним завданням є забезпечення принципу невідворотності покарання. В свою чергу це завдання досягається шляхом неухильного забезпечення гарантій прав підозрюваного (обвинуваченого) та дотримання балансу між ефективністю розслідування та стандартами прав людини. За відсутності підозрюваного (обвинуваченого) наявні обґрунтовані ризики порушень процесуальних гарантій, закріплених в національному законодавстві або їх тлумачення у суто формальному виразі, що ставить під загрозу легітимність судових рішень. З огляду на це, ключовим в ході спеціального кримінального провадження є дотримання стороною обвинувачення та судом процесуальних гарантій прав підозрюваного (обвинуваченого). У зв’язку з цим стаття ставить за мету комплексне дослідження правової природи та практичної реалізації кримінально-процесуальних гарантій у межах спеціального кримінального провадження (in absentia). Оскільки вони покликані нівелювати ризики, пов’язані з відсутністю підозрюваного чи обвинуваченого. У статті детально розглянуто функціональні обов’язки сторони обвинувачення та суду, реалізація яких направлене на дотримання гарантій прав підозрюваного (обвинуваченого). Ідентифіковано небезпеки формального підходу до захисту прав особи, яка перебуває поза межами юрисдикції правоохоронних інституцій України. Методологічний апарат дослідження побудований на поєднанні загальнонаукових та спеціально-юридичних методів, що дозволило забезпечити об’єктивність висновків. Зокрема, методи аналізу та синтезу, за допомогою яких досліджено доктринальні підходи до визначення процесуальних гарантій. Системно-структурний метод дозволив визначити роль гарантій у механізмі спеціального кримінального провадження. Особливе місце посідає кейс-метод, за допомогою якого досліджено правові позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо типових процесуальних помилок у справах in absentia. Результати. У ході дослідження встановлено, що кримінально-процесуальні гарантії у спеціальному провадженні набувають специфічного компенсаторного характеру. Це означає, що відсутність особи має компенсуватися підвищеною активністю захисника та посиленим судовим контролем. Доведено, що ключовими гарантіями є належне інформування через публічні джерела, обов’язкова участь адвоката та право на повторний розгляд справи у разі з’явлення особи. Деталізовано процесуальний статус слідчого судді та прокурора як суб’єктів, що відповідають за легітимність початку процедури in absentia. На основі аналізу судової практики виявлено основні процесуальні порушення, які стають перешкодою для якісного судочинства та можуть поставити під сумнів юридичну силу прийнятих рішень. Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок, що ефективність інституту in absentia визначається якістю дотримання процесуальних порядків, визначених національним законодавством. Спеціальне провадження вимагає відходу від формалізму на користь реального захисту. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні міжнародного досвіду подолання конфлікту між ефективністю розслідування та правами людини, а також у розробці пропозицій щодо вдосконалення глави 24-1 КПК України в частині уточнення підстав для поновлення строків оскарження вироків, ухвалених за відсутності особи.