ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ЛІСІВ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2025-4-2Ключові слова:
ліси, лісове господарство, екологічна стійкість лісів, сталий (стійкий) розвиток, юридичний механізм, екологічна політика України, формування і здійснення екологічної політики, регулювання у сфері навколишнього природного середовища, фітосанітарна безпека, захист рослинАнотація
Метою статті є встановлення поняття, ознак, а також особливостей механізму законодавчого забезпечення екологічної стійкості лісів в Україні. Методологічною основою дослідження виступають методи аналізу та синтезу, а також метод групування й структурно-функціональний метод посередництвом яких диференційовано сучасні наукові підходи до визначення елементної будови механізму правового регулювання суспільних відносин й встановлено елементи механізму законодавчого забезпечення екологічної стійкості лісів в Україні. Результати. Правову природу механізму законодавчого забезпечення екологічної стійкості лісів в Україні розкрито посередництвом таких елементів як: 1) специфіка джерел права, посередництвом яких відповідний механізм отримує юридичну форму; 2) об'єкт та суб'єктний склад правовідносин; 3) комбінаторика способів правового регулювання (дозволів, заборон та позитивних зобов'язувань), що отримують відображення у нормах права; 4) мета правового регулювання; 5) масштаб інтеграції у галузеві механізми правового регулювання суспільних відносин. Висновки. Визначено, що механізм законодавчого забезпечення екологічної стійкості лісів в Україні являє собою сукупність або ж систему правових засобів-дій (норм права, юридичних фактів, правовідносин тощо) та правових засобів-технологій (правореалізація та правозастосування), а також їх комбінації, впроваджуваних положеннями лісового законодавства України, що, втілюючись у широкому діапазоні способів правового впливу положень лісового законодавства на суспільні відносини, спрямовані на забезпечення функціонування системи лісогосподарювання (використання лісів, освоєння лісоресурсного простору, лісоспоживання, відтворення лісових ресурсів, лісоперетворення, лісооблаштування, збереження, охорони та захисту лісів), яка забезпечує збереження та(або) відновлення здатності лісових екосистем України чи окремих її регіонів втримувати свої екологічні властивості під впливом зовнішнього навантаження у формі природного та антропогенного впливу в умовах змін лісових площ держави.