ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО МОРСЬКОГО ПРАВА В ЧОРНОМУ МОРІ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета. Стаття присвячена комплексному аналізу міжнародно-правового статусу Чорного моря та наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України у морському вимірі. Особливу увагу приділено питанням свободи судноплавства, режиму напівзамкнутих морів, незаконної блокади портів, мінної небезпеки, функціонуванню «зернових коридорів», а також ролі міжнародних організацій та судових інституцій у забезпеченні верховенства міжнародного морського права. Методи. У дослідженні використано загальнонаукові та спеціально-правові методи: системний і порівняльний аналіз, історико-правовий підхід, метод формально-юридичної інтерпретації, а також аналіз практики міжнародних судових органів (ITLOS, арбітражів за UNCLOS, Міжнародного суду ООН). Застосування комплексного підходу дозволило виявити взаємозв’язок між нормами універсального морського права та спеціальними договірними режимами, а також визначити прогалини у сучасному міжнародному регулюванні. Результати. Встановлено, що агресія Російської Федерації у Чорному морі супроводжується системними порушеннями міжнародного морського та гуманітарного права, включаючи незаконну блокаду портів, напади на цивільні судна, мінування акваторій та анексію морських просторів. Дослідження доводить, що навіть у кризових умовах міжнародне право залишається дієвим інструментом: приклади «зернової угоди», рішень ITLOS та санкцій ЄС підтверджують здатність міжнародних структур підтримувати функціонування правового порядку. Проаналізовано використання Україною міжнародних судових механізмів для захисту своїх морських прав та формування доказової бази майбутньої відповідальності Російської Федерації. Висновки. Аналіз ситуації у Чорному морі свідчить про необхідність посилення ефективності міжнародного морського права у кризових умовах. Виклики, пов’язані з блокадою, мінною загрозою та обмеженням свободи судноплавства, потребують вироблення дієвих міжнародно-правових механізмів, здатних гарантувати належне виконання норм морського права. Досвід «зернових коридорів» довів можливість формування інноваційних правових механізмів у воєнний час. Роль міжнародних організацій і судових інституцій є вирішальною для збереження верховенства права, тоді як стратегія України підтверджує, що правові засоби залишаються дієвим шляхом захисту національних інтересів навіть у період збройної агресії.