ОКРЕМІ ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВ ВРАЗЛИВИХ ОСІБ

Анотація

Метою статті є здійснення комплексного юридичного аналізу нормативно-правових засад та практичних механізмів забезпечення ефективності принципів кримінального провадження для вразливих учасників кримінального процесу в Україні, виявлення наявних прогалин та ризиків і обґрунтування рекомендацій щодо їх усунення з урахуванням особливостей ролей учасників кримінальних процесуальних правовідносин. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально правові методи, зокрема діалектичний, формально-юридичний (догматичний), герменевтичний, метод системного аналізу, метод теоретичного узагальнення.Результати. На основі аналізу національного законодавства, практики правозастосовної діяльності судів, доктринальних джерел та емпіричних спостережень:окреслено принцип рівності учасників кримінального процесу як можливості осіб не лише брати участь у провадженні, а й ефективно впливати на його хід керуючись своїми законними інтересами;ідентифіковано ключові категорії вразливих учасників (підозрювані / обвинувачені з психічними чи інтелектуальними порушеннями, неповнолітні, особи з інвалідністю, іноземці/особи, які не володіютьдержавною мовою, травмовані потерпілі) та їхні специфічні процесуальні потреби;проаналізовано нормативно-правову базу й практику, виявлено фрагментарність регулювання спеціальних заходів для підозрюваних у порівнянні зі свідками та нестачу чітких процедур оцінки вразливості;досліджено механізми забезпечення рівності учасників та сторін провадження (залучення перекладача, адаптовані процедури, документування заходів) та вимог до них);Висновки. Належне дотримання права вразливих учасників кримінального провадження є елементом права на судовий захист, принципів доступності правосуддя та рівності учасників провадження. Відсутність єдиного визначення поняття «вразливі особи» у процесуальному законодавстві спричиняє фрагментарність правового регулювання й ускладнює його застосування. Аналіз чинних норм і практики свідчить про існування різних видів процесуальних вразливостей, кожна з яких потребує специфічних гарантій. Наявна нормативна база лише частково забезпечує захист таких осіб і містить суттєві прогалини.