ДО ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

Анотація

Мета. Дослідити наукові психолого-педагогічні і юридичні підходи до виявлення ознак та формулювання дефініції булінгу на підставі чого визначити шляхи удосконалення нормативно-правового забезпечення протидії вказаному негативному соціальному явищу. Методи. Під час дослідження використовувалися загальнонаукові методи аналізу, синтезу та узагальнення наукових джерел та нормативно-правових актів а також наукове прогнозування можливих наслідків реформування законодавчої бази протидії булінгу. Результати. Важливим аспектом розгортання системи нормативно-правового забезпечення протидії булінгу є визначення його типових ознак, які можуть бути використані в якості формування відповідних дефініцій як соціально-психологічного так і нормативно-правового характеру та стати підставами для удосконалення нормативно-правового та правозастосовного забезпечення. До найвагоміших ознак булінгу пропонується віднести його суспільну небезпеку, насильницький характер, здійснення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою з метою завданням моральної, фізичної чи іншої шкоди або емоційного приниження, наявність прямого умислу, систематичність або повторюваність, агресивність і наявність сторін, що супроводжується дисбалансом їх фізичних сил та соціального статусу. Визначення булінгу в законодавчому полі пропонується Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про охорону дитинства». В той же час трактування, запропоновані вказаними нормативно-правовими актами містять суперечності, які передусім полягають у непогодженості обмеження кола учасників булінгу лише учасниками освітнього процесу чи поширення його на учасників всіх дитячих закладів. Зазначена колізія унеможливлює невідворотність відповідальності за таке діяння. Висновки. Аналіз та узагальнення досліджень проблематики булінгу дозволяє визначити, що він розглядається як соціально небезпечне явище, яке полягає у насильстві яке здійснюється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою з метою завданням моральної, фізичної чи іншої шкоди або емоційного приниження і передбачає наявність прямого умислу, систематичність або повторюваність, агресивність і наявність сторін, що супроводжується дисбалансом їх фізичних сил та соціального статусу. Здійснені заходи щодо удосконалення правового механізму протидії булінгу потребують удосконалення передусім в аспекті подолання існуючих правових колізій та надання йому системності та координованості.