ГЕНДЕРНІ ВИМІРИ СТАНОВИЩА ЖІНОК В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ВОЄННОГО СТАНУ: НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2026-2-5

Ключові слова:

гендерна політика, війна, воєнний стан, кримінально правова політика,. права жінок, гендерна рівність, воєнні злочини, аналіз ризиків, транскордонна злочинність, торгівля людьми, нелегальна міграція, міжнародне співробітництво

Анотація

Стаття ставить за мету дослідження гендерних вимірів становища жінок в умовах війни та воєнного стану крізь призму науково-теоретичного та політико-правового аналізу. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий, історико-правовий, формально-логічний, а також міждисциплінарний підхід, що дозволив комплексно дослідити трансформації гендерних ролей і правового статусу жінок у період збройного конфлікту. Результати: встановлено, що сучасні війни слід розглядати як багатовимірні соціальні явища, які суттєво впливають на систему прав людини та поглиблюють гендерні нерівності. Виявлено, що жінки в умовах війни перебувають у подвійній ролі: як вразлива соціальна група, що зазнає підвищених ризиків гендерно зумовленого насильства, соціально-економічної маргіналізації та порушення прав, і водночас як активні учасниці військових, волонтерських і миротворчих процесів. Проаналізовано ключові виклики, зокрема зростання рівня сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, фемінізацію бідності, обмежений доступ до соціальних і медичних послуг. Встановлено, що існуючі механізми правового регулювання не повною мірою враховують гендерну специфіку воєнних злочинів та потребують удосконалення з урахуванням міжнародних стандартів. Здійснено аналіз впровадження гендерно чутливої політики в контексті виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Доведено, що ефективність державної політики залежить від реальної імплементації, належного фінансування та інституційного забезпечення. Висновки. Обґрунтовано, що сучасна гендерна політика у воєнний період має поєднувати захисну та емансипаційну функції, визнаючи жінок повноправними суб’єктами безпекової політики. Інтеграція гендерного підходу у правотворчу та правозастосовну діяльність є необхідною умовою забезпечення прав жінок і досягнення сталого миру.

Завантаження

Опубліковано

2026-05-01

Номер

Розділ

СЕКЦІЯ 3 КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМІНОЛОГІЯ; КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО