КЛАСИФІКАЦІЯ ПОСАД ТА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ В МИТНИХ ОРГАНАХ УКРАЇНИ: НОВІ ПІДХОДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Метою дослідження є правовий аналіз сучасної системи класифікації посад та оплати праці в митних органах України у контексті трансформації державної служби, імплементації європейських стандартів, а також запровадження компетентнісного підходу у кадровій політиці. Особливу увагу приділено дослідженню нормативно-правового змісту постанов Кабінету Міністрів України № 369 від 1 квітня 2025 року та № 618 від 23 травня 2025 року як ключових актів у процесі реформування інституційної моделі публічної служби.Методи. У дослідженні застосовано формально-юридичний метод для аналізу законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, зокрема зазначених вище постанов уряду; порівняльно-правовий метод – для зіставлення національного підходу з положеннями Рамки митних компетенцій Європейського Союзу; системно-структурний метод – для розкриття логіки побудови класифікаційної моделі; функціональний підхід – для встановлення зв’язку між посадовими функціями та оплатою праці.Результати. Установлено, що впровадження нової моделі класифікації посад державної служби, яка базується на функціональних сім’ях, рівнях посад,типах органів і юрисдикції, сприяє уніфікації кадрової системи та ефективності кадрового планування. У митних органах це дозволяє відобразити специфіку їх функціонального навантаження, а також впровадити розмежування посад за групами з урахуванням рівнів митних компетенцій. Важливим інструментом удосконалення кадрової політики визначено застосування Рамки митних компетенцій ЄС як методологічної основи.Висновки. Запровадження системи класифікації посад та оплати праці на нових засадах постає не лише як засіб організаційного упорядкування, а як вияв глибших процесів реформування публічної служби в Україні. У митних органах ця система створює основу для професіоналізації персоналу, впровадження управління за результатами та наближення до європейських стандартів публічного адміністрування. Нова модель сприяє підвищенню інституційної спроможності митної служби, що є критично важливим в умовах євроінтеграційного вектору держави. Реалізація цієї моделі потребує системної підтримки з боку НАДС, методичного супроводу, а також участі експертного і наукового середовища.