ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДІЛУ ЯК ФОРМИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ

Анотація

Мета. У статті розглядається питання поділу як однієї з найбільш актуальних процедур реорганізації юридичних осіб у сучасному національному економічному просторі. Дослідження спрямоване на з'ясування правової природи поділу, його місця в системі корпоративних реорганізацій та його концептуального розуміння в доктрині і законодавстві.Методи. Дослідження базується на поєднанні загальнонаукових і спеціальних правових методів. Діалектичний метод було використано для визначення еволюції концепції поділу. Порівняльно-правовий аналіз дав змогу дослідити законодавство та практику України й обраних держав-членів ЄС, зокрема Польщі, Німеччини та Італії. Формально-правовий метод застосовувався для тлумачення відповідних положень національного та європейського законодавства, зокрема Директиви ЄС 2017/1132, яка гармонізує ключові аспекти корпоративного права. Доктринальний аналіз використовувався для дослідження протилежних наукових поглядів на тип правонаступництва у результаті поділу.Результати. Дослідження демонструє, що правове регулювання поділу в Україні залишається фрагментарним і недостатньо систематизованим, будучи прямо передбаченим лише для окремих організаційно-правових форм, таких як акціонерні товариства та товариства з обмеженоювідповідальністю. На противагу цьому, законодавство ЄС встановлює дві основні форми поділу акціонерних товариств: шляхом приєднання та шляхом створення нових товариств, при цьому остання значною мірою відповідає українській моделі. Висновки. Дослідження підтверджує, що інститут поділу як форма реорганізації юридичних осіб потребує істотного доктринального уточнення та законодавчого удосконалення в Україні. Гармонізація з правом ЄС, зокрема з Директивою 2017/1132, видається вирішальним кроком до забезпечення системного, послідовного та ефективного регулювання.