СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРАВА НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2025-3-3Ключові слова:
право на судовий захист, права людини, історія права, Київська Русь, Литовські Статути, суд, правосуддяАнотація
Стаття присвячена вивченню та аналізу становлення конституційного права на судовий захист на території сучасної української держави від перших держав до сучасності. Метою статті визначено встановлення генези виникнення та розвитку права на судовий захист та його розвиток під впливом різних чинників. Зокрема, відзначення впливу різних держав та нормативних документів, які заклали основні засади сучасного розуміння судового захисту. Методологія. Дослідження включали хронологічний, історико-правовий дозволили, порівняльний та системний аналіз, що дозволило простежити еволюцію інституту судового захисту від перших держав на території сучасної України. Метод узагальнення дозволив зробити відповідні висновки на основі дослідженого матеріалу.Досліджено характерні особливості забезпечення та реалізації права на судовий захист порушеного права у такі історичні періоди як Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, Речі Посполитої, Австро-Угорської та Російської імперій, а також СРСР. У результаті дослідження встановлено, що протягом століть право на судовий захист трансформувалося від звичаєвих норм "Руської Правди" до прогресивних кодифікованих актів, таких як Литовські Статути, що запровадили професійну адвокатуру та апеляційні механізми. Особливу увагу приділено впливу іноземних правових систем (польської, австро-угорської,російської), а також значним змінам у радянський та сучасний періоди. Для кожного періоду та територій властивими є наявність певних систем судочинства, яка залежно від регулювання місцевим законодавством надавала громадянам можливість обстоювати порушені права в суді. Висновки свідчать, що розвиток права на судовий захист на українських землях був складним, багатовекторним процесом, де поєднання місцевих традицій та запозичених інститутів формувало унікальну правову культуру. Перспективи подальших досліджень полягають у більш детальному аналізі впливу конкретних правових актів та їх рецепції в окремих регіонах України із врахуванням сучасних викликів та міжнародних стандартів у сфері судового захисту прав людини.