ПРАВОВИЙ ВИМІР СТИГМАТИЗАЦІЇ ЖІНОК

Анотація

У даній статті поставлено за мету дослідження окремих аспектів правового виміру стигматизації жінок. Для досягнення задекларованої мети та отримання належних результатів використано таку сукупність методів: історико-правовий, системно-структурний підхід, методи формальної логіки, метод групування. Результати та висновки такої діяльності. Стигматизація як негативне соціальне явище проявляється через упереджене ставлення, ізоляцію та дискредитацію особи на основі уявних або реальних рис, формулює негативні стереотипи у суспільстві, спричиняє соціальне виключення та дискримінацію, завдаючи шкоди правам індивідів чи груп. Передумовами розвитку стигматизації є наявність фіксованих стигматизованих установок у суспільстві, а причинами виступає т.з. стигма, відображає реакцію суспільства на відхилення від його норм та визначає місце і роль стигматизованої особи чи групи осіб у даному суспільстві. Одним із видів стигматизації є стигматизація за статтю що полягає у негативному ставленні, стереотипізації або упередженнях щодо осіб на основі їхньої статі та зумовлює розвиток гендерної дискримінації. Стигматизація жінок ґрунтується на історичних, культурних, релігійних, економічних та політичних факторах і проявляється у різних сферах суспільного життя (в сфері освіти та науки, працевлаштування, політики та громадянської діяльності, у сімейних відносинах та сфері репродуктивних прав жінок, в культурі і соціальних мережах та ін.). Стигматизація жінок у різних сферах життя порушує їхні основоположні права та інтереси. Подолання стигматизації жінок у правовому вимірі полягає у створенні, впровадженні та ефективному застосуванні законодавства і політик, які гарантують рівні права жінок, захищають їх від стигматизації, а також сприяють зміні суспільних стереотипів. Правовий вимір боротьби зі стигматизацією жінок передбачає не лише формальне визнання рівності, але й активну роботу над усуненням стереотипів, забезпеченням доступу до правосуддя та створенням рівних можливостей у всіх сферах життя, а ефективність цього процесу залежить від тісної взаємодії між урядом, громадянським суспільством і міжнародними партнерами, що безперечно стане предметом наших подальших наукових досліджень.