РЕГІОНАЛЬНИЙ СЕПАРАТИЗМ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПИ

Анотація

У цій статті поставлено за мету дослідження окремих аспектів регіонального сепаратизму в Україні та країнах Європи. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів дослідження використано таку сукупність методів: історико-правовий метод, порівняльно-правовий метод, формально-логічний метод і метод контент-аналізу. Результати та висновки такої діяльності. Сепаратизм – це ідеологічно-політичний рух, який спрямовано на відокремлення частини території держави або групи людей від існуючої державної або територіальної структури з метою досягнення автономії або незалежності. Сепаратизм виступає прямою загрозою національній безпеці, посягає на територіальну цілісність і суверенітет держави, порушує принципи геополітичної безпеки, міжнародний престиж країни як суб’єкта міжнародних відносин. Передумовами сепаратизму є періоди соціо-культурної та політичної трансформації країни, послаблення державної влади, наявність етнічних і конфесійних конфліктів, географічна відокремленість регіону, відсутність спільної громадянської ідентичності, підтримка зовнішніх союзників сепаратизму, «експорт сепаратизму», створення розгалуженої системи агентів впливу тощо. Видами сепаратизму є етнічний, ціннісний, кримінальний, регіональний, релігійний, територіальний сепаратизм, сецесія, іредентизм, сепаратизм спрямований на набуття більшої автономії в межах держави. За регіональними особливостями сепаратизм поділяється на західноєвропейський, східноєвропейський, ісламський, азіатський, африканський, американський. Негативними наслідками сепаратизму є втрата контролю уряду держави над частиною території, збройні протистояння та жертви серед мирного населення, громадянські та міждержавні війни, соціально-економічні потрясіння та революції, створення та діяльність радикальних партій і терористичних організацій, створення квазідержав, посягання на національну й регіональну безпеку тощо. Подолання регіонального сепаратизму можливе за умови розробки стратегії протидії йому та вжиття ряду заходів у політичній, економічній, етнокультурній, релігійній і мовній сферах.