РОЗМЕЖУВАННЯ СУДОВОЇ ЮРИСДИКЦІЇ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета наукового дослідження. Питання подолання конфлікту юрисдикцій є досить складним. Тому, обґрунтування підстав для першочергового використання конституційних положень з метою подолання юрисдикційних конфліктів становить мету наукового дослідження. Методи. Формально-юридичний (догматичний) метод застосовано з метою сутнісного розуміння правової природи судової юрисдикції, використовуючи комплексний аналіз положень Основного Закону та процесуальних кодексів. Емпіричний метод допоміг виокремити та проаналізувати матеріали релевантної судової практики з досліджуваного питання. Системно-структурний метод став підґрунтям для розгляду судової системи, як унітарної гілки державної влади, в межах якої функціонують суди різних юрисдикцій, маючи рівний статус. Метод правового моделювання застосовано на етапі висловлення пропозицій щодо удосконалення конституційно-правового та законодавчого регулювання юрисдикційних судових повноважень, з дотриманням норм Конституції України. Результати. Юрисдикцію досліджено крізь її конституційно-правову основу та як форму судової спеціалізації, акцентовано увагу на її віднесенні до засад судочинства. Також, перелічено основні критерії визначення судової юрисдикції, які можуть використовуватись в якості покрокового тесту вирішення питання щодо розгляду справи до повноважень судів різних юрисдикції. Додатково акцентовано увагу на необхідності забезпечення рівного конституційного статусу усім судовим юрисдикціям, з метою їх утвердження на рівні основного нормативно-правового акту та обмеження надмірного втручання зі сторони інших гілок державної влади. Стаття містить аналіз впливу прийняття нових нормативно-правових актів, якими врегульовано питання діяльності органів державної влади, на розмежування судової юрисдикції, а також пропозиції відносно впровадження передбачуваних підходів до розв’язання спірних ситуацій при оцінці конституційності актів індивідуальної дії. Висновки охоплюють пропозиції відносно застосування складових унітарного міжюрисдикційного підходу судового розгляду, який ґрунтується на врахуванні конституційних засад судочинства і правосуддя; усуненні для учасників судових процесів негативних наслідків вирішення судами питань про належну юрисдикцію; надання рівного конституційного статусу та обсягу повноважень щодо конституційного нагляду судам усіх юрисдикцій.