ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ

Анотація

Сучасна юридична практика переживає фундаментальну трансформацію під впливом технологій штучного інтелекту (ШІ), що автоматизують рутинні завдання, вдосконалюють аналітику та створюють нові моделі надання юридичних послуг. Ця технологічна революція породжує гострий розрив між вимогами ринку праці до компетенцій юристів та застарілими підходами до їх підготовки в межах традиційних освітніх систем. Особливо актуальною ця проблема є для України, де процеси модернізації юридичної освіти не встигають за глобальними технологічними змінами, що створює ризик неконкурентоспроможності вітчизняних фахівців та гальмує цифрову трансформацію держави. Інертність освітньої системи у відповідь на виклики ШІ може призвести до підготовки юристів, чиї навички будуть частково нерелевантними вже на момент випуску, що вимагає негайного наукового осмислення та розробки дієвих стратегій реформування.Мета статті полягає у проведенні комплексного аналізу впливу штучного інтелекту на юридичну освіту, здійсненні порівняльного дослідження стратегій її трансформації в США, країнах Європи та Україні, а також у розробці науково обґрунтованої, адаптованої моделі модернізації системи підготовки юристів в Україні, яка б відповідала сучасним технологічним вимогам.Для досягнення поставленої мети було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Порівняльно-правовий метод застосовувався для зіставлення моделей реформування юридичної освіти в США, Європі та Україні. Формально-логічний метод дозволив проаналізувати зміст нормативно-правових актів та стратегічних документів, що регулюють освітню діяльність. Системний аналіз допоміг розглянути юридичну освіту як складну систему у її взаємозвʼязку із ринком праці та технологічним середовищем. Метод синтезу був використаний для узагальнення отриманих даних та формування цілісної гібридної моделі реформування. Інституційний аналіз застосовувався для вивчення ролі професійних асоціацій (ABA), наднаціональних органів (Рада Європи) та державних інституцій у процесі трансформації.В результаті дослідження виявлено, що у відповідь на виклики ШІ у світі сформувалися дві основні моделі трансформації юридичної освіти. Перша - американська, ринково-орієнтована, що характеризується швидким впровадженням практичних курсів з Legal Tech, обчислювального права та підприємництва в провідних університетах за активної підтримки професійних асоціацій. Друга європейська, регуляторно-орієнтована, де акцент робиться на розробці етичних та правових рамок використання, що знаходить відображення в освітніх програмах, спрямованих на підготовку юристів, здатних працювати в умовах нового складного регулювання. Аналіз стану справ в Україні виявив суттєве відставання: ключові стратегічні документи з реформування юридичної освіти були розроблені до «буму» генеративного ШІ і не містять конкретних положень щодо інтеграції технологій. Ініціативи носять точковий, «низовий» характер і не є частиною системної державної політики.У висновку, просте копіювання західних моделей є неефективним для України. Натомість пропонується гібридна випереджувальна модель трансформації юридичної освіти, що складається з двох компонентів: 1) Впровадження обовʼязкового базового модуля «Цифрова правова грамотність» для студентів молодших курсів, що охоплює основи Legal Tech, етику ШІ, роботу з цифровими доказами та кібербезпеку. 2) Створення гнучких міждисциплінарних сертифікатних програм на старших курсах у партнерстві університетів, ІТ-кластерів та юридичних фірм, орієнтованих на специфічні потреби ринку («AI для публічного адміністрування», «Legal Tech для судового процесу»). Ця модель дозволить забезпечити масовий базовий рівень технологічної компетенції та гнучко готувати спеціалізованих фахівців, сприяючи конкурентоспроможності українських юристів.