ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА ТА ЗАВДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Мета. Метою статті є визначення поняття, формування системи та конкретизація завдань інформа­ційно-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності.

Методи. Методологічною основою є система методів, прийомів і засобів наукового пізнання, яка в такій якості являє собою комплекс методів та підходів: системний аналіз, структурно-функціональний аналіз, а також логічні правила формулювання понять.

Результати. У статті визначено поняття, сформовано систему та конкретизовано завдання інформацій­но-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності. Обґрунтовано, що інформаційно-аналітичне забезпечення криміналістичної діяльності включає дані та первинну інформацію, отриману шляхом пе­ретворення даних в інформаційній системі певного рівня, інформацію, отриману в процесі перероблення первинної інформації, яка використовується для цілей стратегічного, тактичного і оперативного аналізу, методи та методики аналізу як технічний інструментарій для виконання аналітичних процедур, у проце­сі застосування яких досягається поставлена мета аналізу. Продемонстровано приклади використання аналітичних інструментів у судово-експертній діяльності, зокрема комбінованого алгоритму порівняння ознак, який включає порівняння об’єктів методом потенційних функцій та методом контурного аналізу. Доведено, що завданнями інформаційно-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності є надан­ня повної, актуальної та релевантної інформації, застосування результативних методів аналізу, підвищен­ня наочності подання результатів аналізу для слідчого та судового експерта.

Висновки. Обґрунтовано, що комплекс інформаційно-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності повинен забезпечувати вибір системи ключових об’єктів аналізу, погодження стратегічних і тактичних задач розслідування з прийнятою системою об’єктів аналізу (час, місце, спосіб, обстановку події, слід-відображення тощо); перетворення обраних об’єктів у форму, необхідну для їх оброблення та аналізу комплексом інформаційно-аналітичного забезпечення криміналістичної діяльності; складан­ня схем мережі зв’язків на кожного фігуранта; аналіз зв’язків об’єктів обліку – елементів інформаційної системи, отримання знань із використанням методик аналізу; аналітичну перевірку (прогнозування) наслідків запланованих процесуальних рішень під час досудового розслідування на предмет їх відпо­відності системі цільових критеріїв; підготовку аналітичних документів.