РОЗВІДУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ: ПОРВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

  • Володимир Володимирович Прощаєв
Ключові слова: національна безпека, контррозвідувальні органи, організація та діяльність контррозвідувальних органів

Анотація

У статті проаналізовано законодавство провідних країн світу стосовно загальних положень (цілей, принципів, завдань та функцій) організації і діяльності контррозвідувальних органів.

Мета. Мета роботи – виявлення особливостей у правовому визначенні розвідувальної функції в діяльності органів державної безпеки. Завдання – аналіз законодавчих актів та організаційних передумов, що спонукало законодавців визначати правовими нормами розвідувальну функцію саме в такому змісті та в таких формах, які існують зараз у чинному законодавстві. Методи. У якості основного методу дослідженні автор спирався на юридичну компаративістику, або порівняльне правознавство, яке небезпідставно вважається в демократичних країнах світу одним із основних сучасних напрямів вивчення правових питань і яке має великий потенціал для пізнання закономірностей у правовому регулюванні діяльності розвідувальних і контррозвідувальних органів.

Результати. Результатами дослідження встановлено, що в законодавстві багатьох країн через визначені правовими приписами цілі, принципи, завдання та функції в діяльності органів державної безпеки чітко проглядається, крім інших розвідувальна, функція. У порівнянні із країнами пострадянського простору український законодавець за визначеними цілями та принципами теоретично в принципі надав вітчизняній контррозвідці можливість здійснювати, крім інших, розвідувальну функцію, але за завданнями та функціями – ні. Більш того, в законодавстві про діяльність розвідувальних органів правовим приписом визначено пряму заборону на здійснення розвідувальної діяльності з метою отримання інформації у сферах, що стосуються національної безпеки і оборони, іншими органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, а також фізичними особами. Таким чином, українські органи державної безпеки за чинним законодавством позбавлені у своїй діяльності розвідувальної функції.

Висновки. Робиться висновок, що українські органи державної безпеки цілком можуть, окрім ін­ших функцій, визначених у чинному законодавстві, виконувати розвідувальну функцію. Але перед тим як визначити цю функцію правовим приписом, необхідно провести подальші наукові дослідження з питань визначення кола суб’єктів розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, розподілу прав та обов’язків між ними, а також сфер застосування наявних спеціальних сил та засобів під час забезпечення національної безпеки.

Посилання

1. Редкоус В.М. Опыт законодательного регулирования контрразведывательной деятельности в государствах-участниках СНГ. Право и государство: теория и практика. 2007. № 12. С. 63–68. URL : http://naukarus.com/ opyt-zakonodatelnogo-regulirovaniya-kontrrazvedyvatelnoy-deyatelnosti-v-gosudarstvah-uchastnikah-sng (дата звернення: 28.06.2019).
2. Закон Республики Беларусь «Об органах государственной безопасности Республики Беларусь» от 10 июля 2012 г. № 390-З. URL : http://www.kgb.by/ru/zakon390-3/ (дата звернення: 28.06.2019).
3. Федеральный закон Российской Федерации «О федеральной службе безопасности» (с изменениями и дополнениями) от 3 апреля 1995 г. № 40-ФЗ. URL : // http: //base.garant. ru/10104197/#ixzz3xbapLLON (дата звернення: 30.05.2019).
4. Закон Кыргызской Республики «Об органах национальной безопасности Кыргызской Республики» от 11 января 1994 г., № 1362-XII. URL : http://cbd.minjust.gov.kg/act/view/ ru-ru/710 (дата звернення: 25.05.2019).
5. Закон Республики Узбекистан «О Службе государственной безопасности Республики Узбекистан» от 5 апреля 2018 г., № ЗРУ-471. URL : http://lex.uz/ru/docs/3610937 (дата звернення:15.06.2019).
6. Закон України «Про Службу безпеки України». Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 382. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 (дата звернення: 28.05.2019).
7. Закон Туркменистана «Об органах национальной безопасности Туркменистана» от 31 марта 2012 г., № 283-IV. URL : http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=56409 (дата звернення: 1.06.2019).
8. Закон Эстонской Республики «О службах безопасности» от 20 декабря 2000 г. (ред. от 19.12.2007 г.). Объяв¬лен Президентом Эстонской Республики 10.01.2001 г. № 974. URL : http://estonia.news-city.info/docs/sistemsw/dok_iegffb. htm (дата звернення: 30.05.2019).
9. Положение о Комитете государственной безопасности Республики Беларусь. Утверждено Указом Президента Республики Беларусь от 23 июля 2013 г. № 325 «О некоторых вопросах Комитета государственной безопасности»: URL : // http://www.kgb.by/ru/ukaz325/ (дата звернення: 30.05.2019).
10. Закон Республики Казахстан «Об органах национальной безопасности Республики Казахстан» от 21 декабря 1995 г. № 2710 (с изменениями и дополнениями по состоянию на 18.03.2019 г.). URL : https://online.zakon.kz/document/?doc_ id=1005971#pos=5;-165 (дата звернення: 27.06.2019).
11. Закон України «Про розвідувальні органи України». Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. № 19. Ст. 94. URL : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ (дата звернення: 27.06.2019).
Опубліковано
2019-11-05
Сторінки
11-15
Розділ
СЕКЦІЯ 2 КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО; МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРАВО